Comparative Professional Pedagogy

PROBLEMS AND CHALLENGES IN THE LABOR MARKET DUE TO COVID-19 PANDEMIC

NELLYA NYCHKALO — 2023-05-25

The collection of scientific papers highlights the results of the research into certain aspects of the Polish labor market functioning during the global COVID-19 pandemic. It became a challenge for the whole world and significantly affected all spheres of social life, including the labor market. The new reality faced by the labor market requires effective and well-thought-out actions that would allow to perform professional tasks and duties, carry out new searches, and significantly change the established work routine. Now a new post-pandemic reality has emerged. With the relaxation of restrictions, the realities of life have changed and they will never be the same as before the pandemic. The stable production environment has also changed, and the level of employees’ and employers’ welfare has decreased. Everyone has to overcome new difficulties.

ПРОГРАМА МІЖНАРОДНОГО ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ВОЛОДІННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ PISA: ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПЕРЕВАГИ

ОЛЕСЯ САДОВЕЦЬ — 2023-05-25

У статті обґрунтовано необхідність оцінювання знань учнів з іноземної мови за міжнародними стандартами та показниками. Охарактеризовано суть міжнародної програми оцінювання рівня володіння іноземною мовою PISA, впровадження якої планується у 2025 році.

З’ясовано, що для об’єктивного оцінювання рівня володіння іноземною мовою, PISA розробила когнітивну систему оцінювання відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, щоб результати можна було інтерпретувати відповідно до загальноприйнятих рівнів володіння іноземної мови від А1 до С2. Програма також базується на соціально-когнітивному підході до оцінювання іноземної мови та перевірки тестових завдань.

PISA оцінює загальні та мовно-комунікативні компетентності (лінгвістичну, соціолінгвістичну, прагматичну), комунікативні види діяльності (сприйняття, відтворення, взаємодія, посередництво) та відповідні комунікативні стратегії для успішного комунікативного використання іноземної мови.

Описано процедуру забезпечення об’єктивного оцінювання, а також особливості підбору завдань для усіх оцінюваних видів мовленнєвої діяльності (читання, слухання, говоріння).

З’ясовано, що для покращення якості викладання та навчання іноземних мов PISA розробить ряд опитувальників для вчителів, учнів, директорів та батьків, а також проведе опитування на рівні управління освітньої системи, які дадуть змогу зібрати інформацію про організацію та реалізацію процесу викладання та навчання іноземної мови на всіх рівнях. Зібрана інформація буде проаналізована разом з даними про рівень володіння іноземною мовою, отриманою за допомогою тестування, для забезпечення всебічної картини факторів, які впливають на вивчення іноземної мови у школі та за її межами. Питання в опитувальниках стосуються: відповідної освітньої політики на рівні адміністрації шкіл та місцевих органів управління освіти; профілів учителів та їх підготовки; процесу навчання учнів; процесу викладання.

PISA оцінюватиме результати за допомогою спеціально розробленої шкали на основі Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (CEFR) для забезпечення простої та адекватної інтерпретації результатів освітянами та іншими стейкхолдерами.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ СИСТЕМ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ДОСЛІДЖЕННЯ КОНТРАСТІВ ТА ПОТЕНЦІЙНОЇ СПІВПРАЦІ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПЕДАГОГІЦІ

СОФІЯ ПЕТРОВА — 2023-05-25

У статті представлено комплексний порівняльний аналіз української та німецької систем вищої освіти, розглянуто їх відмінні риси та потенціал співпраці у сфері професійної педагогіки. Дослідження розкриває структурні відмінності систем вищої освіти, їхні міжнародні рейтинги, вимоги до вступу, плату за навчання, дослідження та інновації, політику інтернаціоналізації та перспективи партнерства. Критично розглядаючи ці аспекти, наше дослідження сприяє науковому дискурсу з порівняльної освіти та професійної педагогіки, проливаючи світло на значення міжнаціонального співробітництва у формуванні майбутнього вищої освіти.

У цій статті ми провели комплексний огляд наукової літератури, звітів, досліджень та відповідних документів про українську та німецьку системи вищої освіти, вивчили офіційні документи, політику та положення відповідних урядових та освітніх органів обох країн, використали статистичні дані, доступні з офіційних джерел, навчальних закладів та міжнародних організацій, щоб кількісно оцінити та порівняти різні аспекти систем освіти, такі як кількість студентів, програми навчання, результати досліджень та політику інтернаціоналізації.

У більш широкому науковому контексті це дослідження робить значний внесок у дискурс про порівняльну освіту та професійну педагогіку. У результаті аналізу багатогранних аспектів функціонування обох систем, дослідження виявляє основну динаміку, яка формує їхні освітні парадигми. Висвітлення міжнаціональної співпраці як інструментарію у формуванні траєкторії вищої освіти підкреслює наукове значення статті. Підсумовуючи, це дослідження покращує розуміння обох систем освіти, передбачає нові траєкторії міжнародної співпраці та підкреслює її науковий імператив у формуванні майбутнього вищої освіти.

ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ АКТИВНОГО НАВЧАННЯ МОВИ У ВІРТУАЛЬНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ: АМЕРИКАНСЬКИЙ ДОСВІД

ОЛЕНА МАРТИНЮК — 2023-05-25

У статті розглядається американський досвід активного навчання (АН), який може бути використаний у віртуальному освітньому середовищі для вивчення мови в українських закладах вищої освіти з метою заохочення студентів до взаємодії, співпраці та оцінювання їх успішності. Автори досліджують поняття АН, його основні прийоми та особливості застосування; характеризують технології та інструменти, які можуть впливати на активне навчання мови (АНМ) у віртуальному освітньому середовищі; визначають ефективні методи АНМ онлайн (опитування, дискусії та форуми, тематичні дослідження, інтерактивні лекції, симуляції та ігри, групові проекти, персоналізоване навчання). Особливу увагу приділено стратегіям АН онлайн, які застосовуються Колумбійським і Корнельським університетами (США). Сюди входять стратегії онлайн-опитування, обговорення у парах, однохвилинної письмової роботи, обговорення в малих групах, короткої презентації. Кожна з них потребує відповідних навчальних онлайн-платформ, сервісів та інструментів для її ефективного впровадження, а саме: платформи для відеоконференцій Zoom з функціями розподілу на «сесійні зали», проведення опитувань, невербального зворотнього зв’язку, трансляції екрана та інтерактивною дошкою; засобів для онлайн-опитувань на зразок Poll Everywhere, CourseWorks Quiz, Canvas Quiz, онлайн-інструментів для колаборативного навчання, таких як LionMail (Google) Docs, Sheets, Slides. У статті також розглядається проблема оцінювання успішності студентів під час АН. Досліджено методи оцінювання, які використовуються в Корнельському університеті: рубрики оцінювання, перевірка на плагіат, самооцінювання, взаємооцінювання та онлайн-опитування. У цьому контексті ефективними інструментами оцінювання є Canvas Rubrics, Canvas Assignments, FeedbackFruits, Gradescope, Qualtrics та Turnitin. Автори роблять висновок, що основними перевагами АНМ є його гнучкість, колаборативність, індивідуалізація, доступ до онлайн-ресурсів, тоді як його недоліки полягають у відсутності очної комунікації, технічних труднощах, високій ціновій політиці для використання окремих онлайн-сервісів та інструментів, ймовірність відволікань на соціальні мережі, електронну пошту тощо, а також обмеженість навчального середовища.

РЕТРОСПЕКТИВА РОЗВИТКУ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ОСВІТИ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ

ВАСИЛЬ ШУНКОВ — 2023-05-25

Стаття присвячена аналізу ретроспективи розвитку фармацевтичної освіти у Великій Британії. Встановлено, що фармацевтична освіта у Великій Британії має багату історію, яка починається з середини XIX століття. Сучасну історію фармації у Великій Британії можна простежити до заснування Фармацевтичного товариства в 1841 році.

Констатовано, що Королівське фармацевтичне товариство Великої Британії стало головною професійною організацією фармацевтів. З’ясовано, що перші фармацевтичні коледжі у Великій Британії були засновані у середині XIX століття. Перший ступінь бакалавра у галузі фармації (BSc) було запропоновано університетом Манчестера (1904 р.), а 1921 року у Лондонському університеті вперше започатковано підготовку фармацевтів за трирічною програмою бакалавра фармації (BPharm).

Встановлено, що у другій половині XX століття у Великій Британії були засновані факультети фармації в університетах і запроваджені програми бакалаврської та магістерської освіти в галузі фармації. Трирічну програму BPharm було припинено в 1997 році (разом з будь-якими іншими бакалаврськими програмами) і замінено чотирирічним магістром фармації (MPharm), щоб відповідати вимогам європейської Директиви про фармацевтів та Директиви про навчання 1985 року.

Охарактеризовано органи та організації фармацевтичної галузі Великої Британії, які забезпечують її керівництво та регулювання. Проаналізовано основні нормативно-правові документи, що регулюють діяльність університетів Великої Британії та законодавство у сфері фармацевтики і фармацевтичної освіти.

Встановлено, що фармацевтична освіта у Великій Британії була докорінно змінена з 2012 року запровадженням «інтегрованих» освітніх програм підготовки фармацевтів та набуває нових вимірів, зокрема в напрямі розвитку клінічної фармації та пацієнтоорієнтованої практики.

Зроблено висновок, що фармацевтична освіта у Великій Британії є добре організованою і надає майбутнім фахівцям широкий спектр знань та навичок.

ЗАКОНОДАВЧИЙ СУПРОВІД ВИЩОЇ ОСВІТИ АВСТРАЛІЇ

ЛІЛІЯ БАРАНОВСЬКА — 2023-05-25

Стаття присвячена аналізу законодавчого супроводу вищої освіти Австралії та її порівнянню з освітнім законодавством України. Австралія є федеральною країною, тобто освітнє законодавство продукується Національним урядом та урядами штатів. Національний уряд розробляє національну освітню політику й обґрунтовує її ключові принципи. Федеральний уряд відповідає за фінансування вищої освіти та надає додаткове фінансування штатам. Уряди штатів і територій керують усіма, за винятком університетів, аспектами освіти. Закони в цій країні є дієвими. В освіті вони зорієнтовані на підвищення якості професійної підготовки, формування таких компетентностей здобувачів вищої освіти, на які очікують роботодавці, і які є відповідними робочим місцям. Вища освіта в Австралії надається університетами і коледжами, а також установами контрольованої державою системи TAFE. Університети Австралії здійснюють ґрунтовну теоретичну підготовку здобувачів вищої освіти. Професійна освіта, зорієнтована на вироблення конкретних навичок для діяльності на конкретному робочому місці, надається закладами TAFE. Їхні програми розробляються у співдружності з бізнесовими та промисловими колами.

Крім державної системи TAFE, існують і приватні коледжі професійної освіти. До законодавчої бази вищої освіти Австралії належать: Австралійський закон про освіту (Australian Education Act), Закон про вищу освіту (Higher Education Act), Закон про підтримку вищої освіти (Higher Education Support Act), Австралійська рамка кваліфікацій (Australian qualifications framework), Навчальні пакети (Training Packages). Останні окреслюють стандарти професійних навичок, які можуть бути використані для навчання та оцінки компетентностей здобувачів освіти. Навчальні пакети були розроблені в процесі національних консультацій з промисловими підприємствами. Їхні цілі полягають у визначенні відповідності між попитом на кваліфікацію та пропозицією; забезпеченні національного визнання результатів професійно-технічної підготовки; підтримці людей у виборі освіти та професії.

ҐЕНЕЗИС СТАНОВЛЕННЯ ПОНЯТТЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРОБЛЕМИ В УКРАЇНІ ТА ПОЛЬЩІ

НЕЛЯ ПОДЛЕВСЬКА — 2023-05-25

У статті подано аналіз українських та польських наукових праць, у яких висвітлено становлення та розвиток соціокультурної компетентності як педагогічної проблеми, що є ключовим компонентом компетентнісної парадигми в Україні та Польщі кінця ХХ – початку ХХІ століття. Проаналізовано сутності понять і конструктів: «компетентний», «компетентність», «соціокультурна компетентність». Компетентністю є такі якості людини, що допомагають їй практично послуговуватися засвоєними знаннями, уміннями й навичками, оперувати ними в конкретних життєвих обставинах, що у сучасній психолого-педагогічній літературі реалізується в контексті декількох наукових підходів, зокрема, комунікативного, соціокультурного, діяльнісного, контекстно-інформаційного. Уперше термін «соціокультурна компетентність» запропонував канадський науковець із галузі прикладної лінгвістики Дж. Каммінз.

На думку сучасних українських та польських дослідників, соціокультурна компетентність виявляє інтеграційні міжкультурні якості особистості, які набувається, засвоюються та реалізовуються педагогічною діяльністю в мультикультурному середовищі. Окреслено коло українських та польських науковців, які досліджували проблеми компетентнісної парадигми.

Виокремлено компоненти у структурі соціокультурної компетентності. За дослідженнями Л. Смірнової, яка здійснила аналіз історичних передумов та реформ системи вищої освіти в Польщі, подано періодизацію становлення і розвитку соціокультурної компетентності як педагогічного явища в Польщі кінця ХХ – початку ХХІ століття.

У другій половини ХХ століття під впливом соціальних, політичних та культурних змін у Польщі та Україні в основу професійної освіти закладається соціокультурний компонент, а на початку ХХІ століття відбувається переосмислення соціокультурної компетентності, яка стає обов’язковим ключовим складником сучасної освіти. Проаналізовано процес формування соціокультурної компетентності в Україні та Польщі.

МОНІТОРИНГ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІВ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

НАТАЛІЯ ЛАЗАРЕНКО — 2023-05-25

У статті розкрито поняття та процедуру моніторингу якості професійної компетентності педагогічних працівників ЗВО, який являє собою цілісний управлінський інструмент зберігання, обробки й поширення інформації щодо якості професійної діяльності педагогів вищої школи та визначення її стану розвитку й спрогнозування в контексті розробки методики його проведення. Зазначено, що моніторинг обумовлений вмотивованістю, за специфічністю якої викладач сам зацікавлений в об’єктивній та незалежній оцінці своєї праці, пошуку нових технологій, визначенні шляху власного професійного зростання, відвідуванні відкритих занять своїх колег і проходження курсів підвищення професійної кваліфікації.

Представлено «факторно-критеріальну субмодель професійної діяльності педагогічного працівника ЗВО», параметрами якої є розвиток професійної компетентності педагогічних працівників як якості діяльності викладачів та рівня її організації. Перераховані фактори обґрунтовано відповідно до критеріїв, виділених шляхом логічного аналізу організації професійної діяльності педагогічних працівників та відповідності нормативним документам закладів вищої освіти.

Організація моніторингу щодо визначення діагностики педагогічної діяльності та аналізу результативності очікуваних показників якості освіти за зазначеними показниками слугує дієвим чинником професійного зросту педагога. Для проведення моніторингу потрібен функціональний розподіл обов’язків (алгоритм дій) згідно організаційної процедури.

Представлено класифікацію за процедурою оцінки моніторингу залежно від п’яти рівнів системи забезпечення якості вищої освіти. Здійснення моніторингу задоволеності професійною діяльністю педагогів ЗВО в контексті забезпечення і впровадження розробленої факторно-критеріальної моделі дозволяє відслідкувати динаміку показників щодо задоволення персоналу результативністю власних досягнень, які сприяють підвищенню рівня якості професійної освіти викладачів.

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ЄВРОПЕЙСЬКА ПЕРСПЕКТИВА

КАТЕРИНА ІСТОМІНА — 2023-05-25

Стаття є спробою дослідити сучасні тенденції, стратегії та напрями розвитку освіти з перспективи Європейського Союзу. Основною метою цієї наукової розвідки є дізнатися більше про політику Європейського Союзу щодо загального розвитку системи освіти, формування сприятливого освітнього середовища та захисту прав громадян Європейського Союзу на отримання освіти та професійний розвиток. Представлене дослідження спирається на базові теоретичні методи наукового дослідження. Основним джерелом аналізу, узагальнення та опису є різноманітні офіційні документи, рекомендації, програми та керівні принципи, затверджені Європейською комісією, Європейською опорою з соціальних прав, Європейським освітнім простором, Європейським дослідницьким простором, Європейським планом навичок, програмою «Європа 2020».

У ході дослідження були ґрунтовно проаналізовані результати досліджень зарубіжних дослідників у цій галузі, що допомогло поглянути на тему вивчення з різних точок зору та опрацювати різні судження з цього приводу. Результати проведеного дослідження підкреслюють той факт, що сфера освіти зазнала серйозних безповоротних змін через обставини, спричинені пандемією. В Україні велика кількість перешкод у сфері освіти виникла через повномасштабну війну, яка унеможливила якісну освіту для багатьох українців і, таким чином, ускладнила якісну підготовку майбутніх фахівців. У зв’язку з цим, безумовно, важливо вивчати успішний зарубіжний досвід на шляху розробки нових робочих схем і моделей, щоб навчання йшло в ногу з часом і відповідало потребам студентів та викладачів. У результаті проведеного дослідження було виявлено, що Європейській комісії вдалося розробити розгалужену програму підтримки своєї майбутнього освітньої системи. Представлено та описано основні тенденції, стратегії та пріоритети Європейського Союзу щодо подальшого розвитку освіти.

Проаналізовано ключові компетентності та базові навички для особистого та професійного розвитку людей протягом усього життя, розроблені Європейською Комісією та державами-членами ЄС.

КВАЛІМЕТРІЯ В УПРАВЛІННІ МАРКЕТИНГОВИМИ КОМУНІКАЦІЯМИ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

ДМИТРО БОРСУК — 2023-05-25

У статті описано систему кваліметричних факторно-критеріальних субмоделей в управлінні маркетинговими комунікаціями закладу загальної середньої освіти. Розглянуто зазначені факторно-критеріальні субмоделі з позицій інструментарію сучасної освітньої маркетингової науки.

У сучасній педагогічній теорії і практиці вимір і оцінювання якості освітнього процесу стає однією з ключових проблем, що отримала статус самостійного наукового напряму − педагогічній кваліметрії. Розвиток системи оцінки якості освіти спрямований на реалізацію кваліметричного моніторингу освіти і кваліметрію основних його компонентів: навчальних планів і навчальних програм дисциплін, контенту освіти, освітніх технологій, педагогічних кадрів, і нарешті − результатів освіти та управління. Актуальність проблеми кваліметрії освіти обумовлена низкою об’єктивних чинників, серед яких насамперед слід виділити: глобальне й інтенсивне впровадження в навчальний процес сучасних інформаційних технологій, спрямованість професійної освіти на новий результат управління.

Стаття може бути корисною для керівників закладів загальної середньої освіти, відповідних працівників органів управління в галузі освіти, закладів системи післядипломної педагогічної освіти. Ми вважаємо, що опанування, принаймні, одним з методів кваліметрії допоможе озброїти управлінців унікальним дієвим інструментом оцінювання досягнутих результатів та успішно розв’язувати як часткові завдання вимірювального характеру, так і стратегічне завдання підвищення рівня якості освіти взагалі.

ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ХОРЕОГРАФІЇ В АМЕРИКАНСЬКИХ ШКОЛАХ

ДМИТРО БІДЮК — 2023-05-25

Стаття присвячена дослідженню проблем навчання хореографії в американських школах. З’ясовано, що тривалий час навчання хореографії в державних і приватних школах мало периферійне значення або позиціонувалося переважно як позанавчальна діяльність (в межах занять навчальних програм мистецтва або фізичного виховання). Зазначено, що в хореографічній освіті американських школярів спостерігається певна неузгодженість, що спричинено низькою професійною кваліфікацією педагогів та їхньою недостатньою готовністю до викладання хореографії в школі. Проаналізовано напрями освітньої політики американського уряду щодо удосконалення стандартів шкільної освіти, змісту навчальних планів та освітніх програм, а також якості підготовки вчителів хореографії. Вивчено та узагальнено зміст навчальних програм шкільної освіти у контексті виокремлення мистецтва хореографії як основного предмету. Констатовано, що вагомою проблемою навчання хореографії в школах є неузгодженість змісту навчальних програм та нечітке обґрунтування критеріїв оцінювання результатів навчання. З’ясовано, що американські педагоги беруть до уваги той факт, що запровадження танцювальної хореографії у школах сприяє розвитку творчого мислення учнів, лідерських якостей, психологічному комфорту та здоров’язбереженню. Виявлено, що залишаються дискусійними питання щодо розроблення стандартів вищої освіти, сертифікації викладачів хореографії в кожному штаті, обґрунтування вимог до отримання ліцензії, уніфікації та стандартизації термінології, законодавства, удосконалення освітньої політики штатів, а також умов фінансування тощо. Зроблено висновок, що хореографічна освіта в усьому світі стикається з загальними проблемами: «Хто має навчати?», «Хто має навчати вчителів і чого вони мають навчати?». Роль сучасного вчителя-хореографа полягає не лише в навчанні танцювальних кроків, а радше у свідомому управлінні можливостями учня за допомогою навичок навчання танцю.

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ

МАРИНА АФОНЧЕНКО — 2023-05-25

У статті розглянуто питання особливостей підготовки вчителів до профільного навчання іноземної мови в Україні та країнах зарубіжжя. Встановлено, що у контексті глобалізаційних й інтеграційних процесів та запровадження в освітню систему концепції НУШ, змінилися потреби, пов’язані із викладанням іноземної мови. Зокрема це стосується профільних шкіл, адже перехід до профільного навчання є однією із необхідних складових для втілення в життя нових вимог. Таким чином, зміст навчання концентрується на реалізації компетентнісного та особистісного підходів у навчанні, а від вчителя іноземної мови очікується виконання нових ролей: медіатора, фасилітатора, ментора.

З’ясовано, що у випадку Великої Британії кваліфікацію майбутні вчителі з іноземної мови можуть отримати як у закладах вищої освіти, так і на спеціалізованих курсах та з отриманням післядипломної освіти у сфері педагогіки. Досліджено особливості професійної підготовки майбутніх вчителів іноземної мови в інших країнах.

Проаналізовано тенденції та моделі підготовки вчителів Ель-Пасо та визначено вимоги до діяльності випускників педагогічних спеціальностей Техаського університету.

Розглянуто та згруповано вміння і компетентності, що повинні бути розвинуті у майбутніх вчителів університетів Чилі. Проаналізовано стратегії підготовки вчителів іноземних мов Великої Британії. Досліджено особливості заочного навчання та фактори його ефективності для підготовки вчителів до роботи у профільній школі.

Проаналізовано процес підготовки до профільного навчання українських вчителів іноземних мов. З’ясовно, які принципи лежать в основі підготовки вчителів до викладання у профільних школах. Досліджено перспективи створення спеціальної програми для професійної підготовки майбутніх вчителів.

У результаті аналізу було визначено, що у підготовці майбутніх вчителів до профільного викладання за кордоном превалює комплексний підхід із поєднанням традиційних та сучасних форм і методів навчання. З’ясовано, що сучасні вітчизняні вчені схиляються до зарубіжних ідей організації профільного викладання, однак стратегія підготовки потребує подальшого дослідження та запровадження позитивного зарубіжного досвіду.

МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ НА УРОКАХ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ЗАСОБАМИ АВТЕНТИЧНИХ КАРИКАТУР: ЗАРУБІЖНІ МЕТОДИКИ

ОЛЬГА ДОБРИНЧУК — 2023-05-25

Стаття присвячена розгляду можливостей формування іншомовної комунікативної компетентності засобами автентичних німецькомовних текстів – карикатур. Враховуючи інтереси та потреби сучасного покоління Z, автори демонструють дидактичні переваги використання автентичних карикатур на уроках іноземної мови, зокрема німецької. Зауважено, що автентичні карикатури відображають національний характер носіїв мови та містять великий обсяг лінгвокраїнознавчої інформації, який надзвичайно цінний у вивченні іноземної мови.

Проаналізовано особливості креолізованих текстів та розглянуто переваги їх використання на уроці іноземної мови. З’ясовано, що креолізовані тексти, поєднуючи у собі вербальну та невербальну площини, містять потужний потенціал для формування мовної, мовленнєвої та соціокультурної компетентностей, здатні відтворювати особливості мовного середовища, підвищувати рівень мотивації здобувачів освіти, стимулювати до активної діяльності на уроці, розвивати критичне та творче мислення тощо.

Визначено поняття «карикатура», яке розглядається як зумисне пародійне, сатиричне чи гумористичне зображення (переважно графічне) події або людини; різновид графіки. З’ясовано, що головною ознакою карикатури є прихований гумористичний, подекуди іронічний або ж саркастичний характер, а її завдання – візуальний вплив на читача.

Автентична карикатура ілюструє не лише типові ситуації спілкування, містить розмовну лексику, автентичні граматичні конструкції та інші мовні особливості, а й віддзеркалює соціокультурну, морально-етичну інформацію, зокрема культурні реалії країни та народу. У дослідженні продемонстровано послідовність роботи із автентичною карикатурою на уроці німецької мови, які передбачають такі етапи: Beschreibung (опис), Interpretation (інтерпретація), Bewertung (оцінка).

ПОЛІТИКА ВПРОВАДЖЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

ОЛЕКСАНДРА ШИНКАРУК — 2023-05-25

У статті обґрунтовано, що академічна доброчесність є показником розвитку суспільства, тому такий інтерес становить реалізація політики академічної доброчесності здобувачів вищої освіти у розвинутих країнах, зокрема Великій Британії. У кожному закладі вищої освіти за допомогою створення відповідних умов відбувається боротьба за академічну доброчесність. Метою академічної доброчесності є дотримання правил освітнього процесу, створення атмосфери, що є сприятливою для освіти всіх категорій здобувачів, надання рівних можливостей для всіх студентів з метою отримання якісної освіти. Сектор вищої освіти Великої Британії має репутацію світового класу, що базується на високих стандартах освіти, а академічна доброчесність значною мірою сприяє цьому.

Розглянуто політику впровадження академічної доброчесності у ЗВО Великої Британії, де розроблена система штрафних санкцій за плагіат, знайдений у студентських письмових роботах. Таку політику проаналізовано на прикладі Оксфордського університету, Лондонського університетського коледжу, університету Лідса.

З’ясовано, що Агентством із забезпечення якості вищої освіти (QAA) за підтримки Консультативної групи з академічної доброчесності у Великій Британії створено Хартію академічної доброчесності для вищої освіти країни, розроблено принципи академічної доброчесності університетів Великої Британії, розроблено Статут Хартії академічної доброчесності для вищої освіти Великої Британії, що представляє колективні зобов’язання сектору вищої освіти Великої Британії і сприяє академічній доброчесності та вживанню заходів проти академічної неправомірної поведінки.

Окреслено поради студентам щодо дотримання академічної доброчесності та описано види покарань за академічну недоброчесність. Охарактеризовано цілісний підхід до здобуття вищої освіти у Великій Британії, який передбачає виховання довіри та впевненості суспільства в добросовісному навчанні та зведенні до мінімуму академічних проступків.

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ В ЗВО УКРАЇНИ ТА КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

СВІТЛАНА ГРИЩЕНКО — 2023-05-25

У статті проаналізовано актуальні проблеми впровадження інклюзивного навчання в закладах освіти України та країн Європейського Союзу. Висвітлено різні специфічні аспекти інклюзивного навчання європейських країн. Обґрунтовано, що існує потреба стимулювання використання передового світового досвіду у впровадженні інклюзивного навчання в різних країнах. Важливим аспектом є забезпечення ефективного інвестування в процес інклюзивного навчання як в Україні, так і в країнах Європейського Союзу.

Мета статті – проаналізувати досвід реалізації інклюзивного навчання в країнах Європейського Союзу та України.

З’ясовано, що впровадження інклюзивного навчання в українську освітню систему має низку актуальних проблем, які потребують вирішення: відсутність чіткого механізму реалізації інклюзивного навчання; відсутність єдиного підходу до розуміння термінів, які використовуються у процесі здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами; необхідність запровадження інклюзивного навчання на всіх рівнях освіти України; різна підвідомчість закладів освіти (спеціальних і загальних); необхідність перегляду механізму державного фінансування закладів освіти, які надають інклюзивні освітні послуги; запровадження широкої просвітницької роботи серед населення щодо необхідності та позитивності впровадження інклюзивного навчання.

Актуальними проблемами інклюзивного навчання в Європейському Союзі є такі: підвищення якості та значущості інклюзивного навчання; збільшення кількості випускників та скорочення осіб, які не закінчують освітні заклади; перегляд та підготовка навчальних програм, які задовольнятимуть потреби осіб з особливими освітніми потребами, що здобувають освіту; стимулювання використання передового світового досвіду у викладанні та наукових дослідженнях; надання ширших можливостей здобувачам вищої освіти в отриманні додаткових навичок шляхом навчання та стажування за кордоном; зміцнення зв’язків між інклюзивним навчанням, дослідженнями і бізнесом; забезпечення ефективного інвестування в інклюзивне навчання.

ВИКОРИСТАННЯ ДОСВІДУ ПРОФЕСІЙНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ПРЕДМЕТІВ ПОЛЬЩІ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

НАТАЛІЯ ЄВТУШЕНКО — 2023-05-25

У статті розглянуто особливості підвищення кваліфікації польських вчителів як однієї з умов їх професійного просування і здобуття професійних ступенів. Схарактеризовано основні завдання системи професійного вдосконалення вчителів Польщі – допомога молодим учителям в адаптації до професії, підтримка фахівців у період професійного самоствердження або оновлення предмета, ознайомлення з досягненнями науки, сприяння в підвищенні та розширенні кваліфікації. Визначено принципи професійного вдосконалення польських учителів – взаємозв’язок теорії й практики, змінюваність, різноманітність форм, безперервність, багатовимірність, багаторівневість та відкритість. Розглянуто організаційну структуру системи підвищення кваліфікації вчителів природничо-математичних предметів у післядипломній освіті Польщі, що функціонує на національному, регіональному, муніципальному рівнях. Підкреслено, що система підвищення кваліфікації фахівців має суспільно-державний характер, є досить варіативною й гнучкою, створена з урахуванням різноманітних потреб щодо безперервного професійного вдосконалення й розвитку вчителів. Приділено увагу розгляду форм підвищення кваліфікації вчителів у неформальній освіті, що спрямовані на посилення внутрішньої мотивації фахівців, розвитку педагогічної творчості.

Визначено, що система підготовки вчителів у Польщі спрямована на виконання завдань, які включають підвищення кваліфікації, методичну роботу вчителів, самоосвіту та самовдосконалення, а також реалізацію загальних (освітньої, розвивальної, виховної, діагностичної) і специфічних (технологічної, дослідницької, прогностичної) функцій.

Зроблено висновки щодо напрямів, форм і змісту підвищення кваліфікації вчителів математики і природничих предметів в післядипломній освіті Польщі та необхідності формування готовності українських фахівців до сприйняття європейських стандартів в післядипломній педагогічній освіті.