Comparative Professional Pedagogy

ВИКОРИСТАННЯ ПРЕДМЕТНО-МОВНОГО ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ (CLIL) У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ У ПРОВІДНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ

ІГОР РОСКВАС — 2024-05-30

Виклики воєнного часу спонукають вітчизняних науковців до пошуку найбільш ефективних шляхів удосконалення професійної освіти, зокрема професійної підготовки майбутніх педагогів закладів професійної освіти. Вивчення провідного європейського досвіду щодо використання предметно-мовного інтегрованого навчання (далі - «CLIL») у професійній підготовці майбутніх педагогів закладів професійної освіти є науково виправданим і необхідним, адже у контексті глобалізаційних і, зокрема, євроінтеграційних процесів, майбутні фахівці повинні демонструвати високий рівень розвитку іншомовної компетентності й конкурентоспроможність на міжнародному ринку праці. Зокрема, зазначено, що провідні європейські країни (Німеччина, Нідерланди, Бельгія, Франція, Іспанія) активно впроваджують концептуальні аспекти СLIL у програми підготовки майбутніх педагогів закладів професійної освіти, однак змістовно-практичні особливості, як-от секторальність, стратегії та підходи, особливості оцінювання, матеріальне забезпечення, можуть відрізнятися. Визначено основні переваги та виклики використання CLIL у професійній підготовці майбутніх педагогів закладів професійної освіти. На основі провідного євпропейського досвіду обґрунтовано найбільш ефективні шляхи удосконалення професійної підготовки майбутніх педагогів закладів професійної освіти завдяки предметно-мовному інтегрованому навчанню, а саме розроблення інтегрованих освітніх програм, ефективне використання ресурсів, диференційоване навчання, систематичне оцінювання та зворотний зв’язок, рефлексивна практика. Відповідно, запропоновано рекомендації щодо покращення процесу професійної підготовки майбутніх педагогів закладів професійної освіти в Україні завдяки імлементації основних аспектів CLIL у зміст освітніх програм. З’ясовано, що таким чином майбутні педагоги професійно-технічної освіти зможуть ефективно використовувати CLIL для покращення як мовного, так і професійного навчання, краще готуючи своїх учнів до успіху на глобальному і мультикультурному ринку праці. Перспективи подальших досліджень полягають в аналізі змісту іншомовної підготовки майбутніх педагогів закладів професійної освіти у розвинених країнах.

ПРОЄКТ «ТЕХНОЛОГІЯ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ» ЯК ОСНОВА ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИКИ У ПРОЦЕСІ ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ: ІЗРАЇЛЬСЬКИЙ ДОСВІД

РОМАН ГРИНЬОВ — 2024-05-30

У статті розглядається актуальна проблема фундаментальної підготовки майбутніх учителів фізики в університетах, яка спрямована на розширення зв'язків між теорією та практикою, інтеграцію природничих наук та екологічної освіти, фахових дисциплін та екологічного виховання, на формування дослідницької, природничо-наукової та екологічної компетентності студентів. Зазначено, що для вирішення вище зазначених завдань слід приділяти увагу спільній проєктній діяльності викладачів навчальних закладів та майбутніх учителів фізики, яка виступає основою фундаментальної підготовки студентів. Автором презентовано проєкт «Технологія екологізації навчального закладу» як один із засобів екологічної освіти майбутніх учителів фізики під час фундаментальної підготовки в педагогічному університеті. Особливу увагу приділено завданням проєкту: 1) визначити екологічні основи створення зелених насаджень у навчальних закладах; 2) описати функціональні зони у навчальному закладі для здійснення їх благоустрою; 3) обґрунтувати функції зелених насаджень у дворі навчального закладу; 4) розробити технологію озеленення двору навчального закладу; 5) дослідити міжнародний досвід озеленення двору Аріельського університету (Ізраїль). Проєкт реалізовувався на засадах педагогіки партнерства, кроскультурної комунікації, мережевої міжвузівської співпраці Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка та Аріельського університету.

Висвітлено особливості використання зарубіжних підходів (досвід Аріельського університету) до організації проектної діяльноссті майбутніх вчителів фізики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Зазначено, що для українських студентів проводилися онлайн-консультації для вирішення завдань проєкту, студенти працювали з науковими джерелами, сайтом Аріельського університету та відвідували віртуальні екскурсії по території Аріельського університету. У результаті роботи над проєктом українські студенти презентували доповіді-презентації щодо технології екологізації навчального закладу та пропонували власні розробки ландшафтного дизайну для території Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У СФЕРІ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ У КРАЇНАХ БАЛТІЇ

ЕВЕЛІНА ЦАРЬОВА — 2024-05-30

У статті досліджено динаміку розвитку професійної (професійно-технічної) освіти в країнах Балтії. Основну увагу зосереджено на провідних тенденціях у галузі державно-приватного партнерства (ДПП) у цьому секторі. Відтак, у Балтійському регіоні зроблено значні кроки у покращенні професійної (професійно-технічної) освіти завдяки спільним зусиллям між державними органами, навчальними закладами та приватними підприємствами. У статті також з’ясовано основні шляхи удосконалення ДПП, у тому числі спільні ініціативи, стимули з боку уряду, діджиталізацію та вплив пандемії COVID-19. Спільні ініціативи між навчальними закладами та представниками промисловості стають все більш поширеними, сприяючи співпраці в розробці навчальних програм, стажуванні та навчанні навичкам, які відповідають вимогам сучасності. Стимули з боку уряду, такі як фінансова підтримка та податкові пільги, стимулюють участь приватного сектору в професійній (професійно-технічній) освіті, тим самим забезпечуючи якість та доступність навчальних програм. Крім того, діджиталізація ефективно трансформує професійну (професійно-технічну) освіту шляхом використання інноваційних освітніх технологій. Електронні платформи для навчання, віртуальна реальність і онлайн-інструменти для співпраці інтегруються в навчальні плани професійної (професійно-технічної) освіти, підвищуючи ефективність та актуальність навчальних програм.

Інтеграція ППП у професійно-технічну освіту означає перехід до більш динамічних моделей навчання, які краще відповідають вимогам галузі. Використовуючи сильні сторони як державного, так і приватного секторів, ці партнерства відіграють важливу роль у забезпеченні високоякісних галузевих освітніх і навчальних програм, які формують навички, необхідні для сучасного конкурентного ринку праці.

З’ясовано, що з використанням колективного досвіду, ресурсів та креативності усіх зацікавлених сторін, країни Балтії будують надійні екосистеми професійної освіти, які розширюють можливості людей, стимулюють економічний розвиток і сприяють соціальній інтеграції.

ІННОВАЦІЇ В ЛІТЕРАТУРНІЙ ОСВІТІ: КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ВИКЛАДАННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В СКАНДИНАВСЬКИХ КРАЇНАХ

ОЛЬГА ЛАПШИНА — 2024-05-30

У сучасному динамічному світі, викладання зарубіжної літератури є зіткнулося і продовжує стикатися з численними проблемами та викликами. У Скандинавії, регіоні з високоякісною освітою, основну увагу сконцентровано на інноваційних методах, спрямованих на формування глибокого розуміння визначних літературних творів. У цій статті досліджено різноманітні підходи, покликані покращувати інтерес, культурне розуміння та критичне мислення учнів. У скандинавських школах використовуються аудіовізуальні ресурси, такі як відео та інтерактивні презентації, для створення живого навчального середовища. Це сприяє глибшому взаємозв’язку між учнями та зарубіжною літературою. Занурення у цифрову еру дозволяє вчителям використовувати онлайн-платформи та інструменти, такі як форуми та віртуальні книжкові клуби, для стимулювання інтерактивної участі. Цифрові інструменти, включаючи іммерсивні літературні віртуальні тури, допомагають учням крокувати у світ літературних творів, при цьому здобуваючи унікальний досвід. Це сприяє розвитку творчості та поглибленню розуміння культурних й історичних контекстів. Розпізнавання мовного різноманіття та застосування високоякісних перекладів розширює доступ до зарубіжної літератури, надаючи учням можливість оцінювати красу літературного слова поза межами мовних кордонів. Учні в Скандинавії також створюють власні проекти цифрового розповіді через подкасти, відео, блоги та інші мультимедійні формати. Цей практичний підхід сприяє розвитку творчості та комунікативних навичок, готуючи учнів до вимог сучасного цифрового світу. Застосування елементів гри, таких як квізи та інтерактивні симуляції, робить вивчення зарубіжної літератури цікавим та захоплюючим процесом. Відтак, інноваційні методи в скандинавських країнах націлені на формування глобально освічених особистостей. Ці підходи не лише підвищують рівень вивчення зарубіжної літератури, але також сприяють розвитку критичного мислення, культурного розуміння та привчають до любові до літератури протягом всього життя. Інтеграція мультимедійних засобів, використання цифрових інструментів та підтримка інтерактивного навчання дозволяють вчителям в Скандинавії розширювати інтелектуальні та культурні горизонти учнів в еволюційному освітньому середовищі.

СУТНІСТЬ УЧНІВСТВА В ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ УКРАЇНИ ТА ДЕЯКИХ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

ІРИНА БУЖИНА — 2024-05-30

У статті проаналізовано сутність учнівства в професійній освіті України та деяких країн Європейського Союзу. Мета статті – дослідити та проаналізувати сутність учнівства в професійно-технічних навчальних закладах України та Європейського Союзу. В умовах процесів євроінтеграції України, дослідження учнівства як однієї з кращих практик практичної підготовки сфери професійного навчання в Європейському Союзі є актуальним й перспективним для покращення системи професійного навчання вітчизняних здобувачів професійно-технічної освіти.

Висвітлено, що учнівство є гнучкою формою професійної підготовки і здатне адаптуватись до умов освітньої системи. Обґрунтовано, що учнівство має як спільні, так і відмінні риси в кожній країні. Спільна риса – соціальна захищеність учня на законодавчому рівні шляхом укладання угод з роботодавцем. З’ясовано, що країни Європейського Союзу докладають зусиль, щоб учні професійних навчальних закладів були зацікавлені у досягненні максимально високого рівня професіоналізму.

Відмінності учнівства в межах кожної країни, як України, так і країн Європейського Союзу, існують в інструментах регулювання на державному рівні. Можна констатувати, що вітчизняна система професійної освіти в галузі учнівства має багато спільного з системою професійної освіти та учнівства Франції, а саме: в розробленні навчальних програм та відповідності рівню професійної підготовки.

З’ясовано, що система учнівства залежить від складних інституційних умов залучення роботодавців до висококваліфікованої підготовки та зацікавлення молодих людей системою учнівства, а саме: від активної участі організацій, які діють на ринку праці, сертифікації та захисту майстерності, контролю за якістю навчального процесу на робочому місці та можливостей для кар’єрного росту після завершення навчання в системі професійної освіти, включаючи доступ до вищої професійної освіти.

Зроблено висновок, що учнівство в професійній освіті країн Європейського Союзу базується на: спільних ціннісних принципах рівності і соціальної інклюзії (всеохоплюючий та безкоштовний доступ до якісної професійної освіти, досягнення соціальної рівності і соціальної інклюзії в професійній освіті); забезпеченні професійною освітою і навчанням виключних можливостей для працевлаштування випускників; значному ступені інтеграції соціальних партнерів у процес управління професійною освітою; взаємодії з закладами професійної освіти; забезпеченні практико орієнтованої підготовки; спільному фінансуванні.

ПРАКТИКА ПОЄДНАННЯ МІКРОВИКЛАДАННЯ ТА СТУДЕНТСЬКОГО КОУЧИНГУ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: АНАЛІЗ ДОСВІДУ ІНДОНЕЗІЇ

ОЛЕСЯ САДОВЕЦЬ — 2024-05-30

У статті проаналізовано практику поєднання мікровикладання з студентським коучингом під час професійної підготовки майбутніх учителів англійської мови у досвіді Індонезії (на прикладі університету Universitas PGRI (м. Семаранг)). Основна мета аналізу індонезійського досвіду – показати як ця модель професійної підготовки може бути використана для покращення якості майбутньої професійної діяльності вчителів англійської мови та розвитку їх педагогічної компетентності. Якісний аналіз дослідження показав ряд переваг такої моделі професійної підготовки, а також дав змогу окреслити проблеми, які можуть виникнути під час її впровадження, а кількісний аналіз даних забезпечив статистичне підтвердження для якісних висновків. У результаті дослідження було сформульовано рекомендації щодо ефективної організації й здійснення мікровикладання з паралельним коучингом студентів для підвищення їх педагогічної компетентності, а також кращого розуміння переваг цієї моделі навчання. Проаналізований досвід індонезійського університету дає поштовх для розробки інноваційної методики викладання англійської мови на рівні вищої школи.

Оцінка ефективності мікровикладання в університеті Universitas PGRI (м. Семаранг) демонструє високий рівень задоволення учасників цією моделлю навчання, а також позитивне сприйняття ними студентського коучингу. Крім того, експериментальне дослідження показало значне підвищення рівня педагогічної компетентності студентів після впровадження досліджуваної моделі професійної підготовки.

Зроблено висновок, що поєднання мікровикладання зі студентським коучингом має потенціал для розвитку педагогічної компетентності майбутніх викладачів англійської мови, оскільки воно є практико орієнтованою моделлю навчання, але лише за умови забезпечення належного зворотного зв'язку та чітких критеріїв оцінювання. Вважаємо за доцільне звернути особливу увагу на сформульовані рекомендації щодо впровадження мікровикладання (необхідність підготовчого етапу, належна організація симуляційного класу та оцінка й рефлексія після мікровикладання) та окреслені проблеми його реалізації (зменшення відчуття новизни, відмінність симуляційного уроку від реального; недосконалість менеджменту мікровикладання; відсутність стандарту оцінювання). Вирішення останніх становить перспективи наших подальших наукових пошуків.

ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВОЇ СПІВПРАЦІ ТА ОБМІНІВ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА КИТАЙСЬКОЮ НАРОДНОЮ РЕСПУБЛІКОЮ

ЇСЮАНЬ ВАН — 2024-05-30

Стаття присвячена дослідженню особливостей наукової співпраці та обмінів між Україною та Китайською Народною Республікою. З’ясовано, що міжнародна наукова співпраця та обміни передбачають трансфер технологій та інновацій, людського капіталу, сприяння розвитку талантів, що має позитивний вплив на особистісному, інституційному, національному та глобальному рівнях. Виконано аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження, що висвітлює роль та значення міжнародної співпраці для розвитку людського капіталу і талантів, моделювання співпраці між Україною та Китаєм, проблеми міждисциплінарних досліджень та їх організації, особливості академічної мобільності, аспекти співпраці між країнами на початку ХХІ століття (глобалізаційні, політичні, освітні, наукові, культурні). Виявлено, що значна частка наукового співробітництва та обмінів між українськими та китайськими університетами реалізується за допомогою використання трьох механізмів: наукової співпраці між урядами двох країн через підписання відповідних міждержавних угод, наукового співробітництва та обмінів між закладами освіти, науковими інститутами в межах роботи над спільними проєктами, залучення посередницьких компаній для встановлення контактів і налагодження наукової співпраці між дослідницькими організаціями, закладами освіти, науковими інститутами. Визначено, що розвиток міжнародної наукової співпраці та обмінів між Україною та Китайською Народною Республікою продиктований вимогами часу та глобалізаційними процесами, що здійснюють вплив на різні сфери життєдіяльності суспільства. Сформовано висновок про те, що серед основних особливостей, що притаманні науковому співробітництву та обмінам між двома країнами є такі: зумовленість розвитку наукової співпраці та обмінів між університетами двох країн глобалізаційними процесами; довготривалість наукових контактів і співробітництва; взаємовигідне використання потенціалу кожної з країн у контексті наукової співпраці та обмінів; рівноправність в обміні та використанні результатів наукових досліджень. Визначено перспективи подальших наукових студій щодо аналізу особливостей розвитку співпраці у сфері вищої освіти та академічних обмінів.

УКРАЇНСЬКИЙ ТА НІМЕЦЬКИЙ ДОСВІД ВИХОВАННЯ ВАЖКОВИХОВУВАНИХ ПІДЛІТКІВ ЯК СКЛАДОВА ПОРІВНЯЛЬНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ

СВІТЛАНА ГРИЩЕНКО — 2024-05-30

У статті проаналізовано проблему виховання «важковиховуваних» підлітків в Україні та Німеччині. Важковиховувані підлітки потребують особистісно орієнтованого підходу з боку педагогів та уваги батьків і однолітків. Висвітлено педагогічні та організаційні складові виховання важковиховуваних підлітків в Україні та Німеччині. Обґрунтовано, що існує багато спільних рис у виховній роботі з важковиховуваними підлітками в Україні та Німеччині. Схарактеризовано важковиховуваних підлітків як таких, які є фізично і розумово здоровими, хоча при цьому здійснюють свідомий або несвідомий опір цілеспрямованому педагогічному впливу; для яких характерними є дефекти розвитку особистості (несформованість морально-вольових якостей, проблеми із прийняттям ціннісних орієнтацій) та порушення прийнятих у суспільстві норм і правил поведінки, що ускладнює становлення їх як особистостей, тобто їхню соціалізацію.

Мета статті – теоретично проаналізувати педагогічні та організаційні складові сучасного виховання важковиховуваних підлітків в Україні та в Німеччині.

На основі аналізу праць учених, які вивчали проблему виховної роботи з важковиховуваними підлітками в Україні та Німеччині, можна констатувати, що сьогодні існують спільні напрями у вихованні цієї категорії підлітків. Як в Україні, так і в Німеччині є групи важковиховуваних підлітків, у яких виникають стресові ситуації у спілкуванні, неприємності у школі, невпевненість та відхилення у поведінці. Ця категорія підлітків потребує професійної цілодобової безкоштовної допомоги фахівців педагогічної та соціальної сфери. Їх виховання здійснюється як в період освітнього процесу, так і в позанавчальний час як в Україні, так і в Німеччині. Важливим напрямом виховної роботи з важковиховуваними підлітками є індивідуальний педагогічний супровід фахівців некомерційних фондів, інститутів, що практикують застосування експериментальних педагогічних та терапевтичних методів. Теоретична основа цього напряму виховної роботи потребує доопрацювання в педагогічному, соціальному та матеріальному плані.

РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ ЄС: ЗАГАЛЬНІ АСПЕКТИ

ІРИНА ДРОЗІЧ — 2024-05-30

У статті порушено проблему розвитку професійної компетентності педагогів професійного навчання в Україні та країнах ЄС (Німеччині, Франції та Нідерландах). Проаналізовано загальні аспекти програм підготовки педагогів професійного навчання в Україні та обраних європейських країнах, зокрема їхній зміст, педагогічні методи та практики оцінювання. З’ясовано особливості інституційної підтримки професійного розвитку педагогів професійного навчання. Водночас у статті розглянуто мультирівневий спектр проблем, з якими стикаються педагоги професійного навчання в Україні та країнах ЄС. Відповідно, надано дієві практичні рекомендації, спрямовані на підвищення професійної компетентності педагогів професійного навчання в Україні та країнах ЄС. Серед цих рекомендацій варто виділити спільні наукові проєкти між установами з різних країн, які сприятимуть вирішенню актуальних проблем професійної (професійно-технічної) освіти. Крім того, міжнародні партнерства сприяють мобільності педагогів професійного навчання, дозволяючи їм здобути міжнародний досвід і набути нових навичок. Відтак, впровадження рекомендованих стратегій може суттєво вплинути на розвиток професійної компетентності педагогів професійного навчання в Україні та країнах ЄС. Стандартизація рамок компетентностей, розширення можливостей для професійного розвитку, сприяння галузевим партнерствам, інтеграція технологій, сприяння співпраці між країнами та адвокація політики та фінансування є важливими кроками до покращення якості професійної (професійно-технічної) освіти. Також у статті визначено напрями майбутніх перспективних досліджень за відповідною науковою проблематикою.

ВИКОРИСТАННЯ ДОСВІДУ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ В ПРОЦЕСІ РЕФОРМУВАННЯ ВИЩОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

НАТАЛІЯ МАКОГОНЧУК — 2024-05-30

У статті проаналізовано досвід Великої Британії у галузі вищої професійної та педагогічної освіти. Висвітлено, що потребує змін структура вітчизняної вищої освіти взагалі і зміст професійної та педагогічної вищої освіти зокрема. Обґрунтовано, що завдання реформування вищої професійної та педагогічної освіти полягає в удосконаленні освітніх професійних програм, внесенні змін до навчальних планів.

Мета статті – розглянути та проаналізувати досвід Великої Британії в процесі реформування вітчизняної вищої професійної та педагогічної освіти.

З’ясовано, що досвід Великобританії у галузі вищої професійної та педагогічної освіти засвідчує потребу радикально перебудувати та модернізувати систему вищої професійної та педагогічної освіти України, а не вдосконалювати один чи кілька її пріоритетних напрямів. Вітчизняна вища освіта потребує змін у структурі вищої освіти взагалі та у змісті професійної та педагогічної вищої освіти зокрема. Необхідно змінити методи навчання в закладах вищої освіти та покращити фінансування вищої школи. Важливим елементом реформування вищої професійної та педагогічної освіти України має стати збільшення обсягу навантаження як обов’язкових, так і вибіркових освітніх компонентів (дисциплін) з професійної підготовки за рахунок зменшення кількості годин, відведених на загальноосвітні вибіркові компоненти (дисципліни). Методом привертання уваги до високого рівня навчання здобувачів вищої професійної та педагогічної освіти може стати зацікавленість їх в заробітній платі, стипендіях та грошових грантах, які отримуватимуть здобувачі при успішному навчанні на найвищому рівні. Головне завдання реформування вищої професійної та педагогічної освіти полягає в удосконаленні освітніх професійних програм, внесенні змін до навчальних планів, забезпеченні достатньої самостійної пізнавальної діяльності здобувачів вищої освіти.

Окреслено комплекс заходів стратегічного плану для реформування вищої професійної та педагогічної освіти: покращити фінансування закладів вищої освіти та на достатньому рівні забезпечити всі освітні заклади сучасним технічним обладнанням, зробити переорієнтацію освітніх професійних програм відповідно до вимог освітнього ринку, ввести нові дієві технології в освітній процес, підвищити зацікавленість здобувачів вищої професійної та педагогічної освіти у навчанні, провести актуальну перепідготовку професійних викладацьких кадрів, значно зменшити навчальне навантаження викладачів закладів вищої освіти.

ДУАЛЬНЕ НАВЧАННЯ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ОСВІТІ ІЗРАЇЛЮ

АЛІНА ВОЄВОДА — 2024-05-30

У статті представлено результати аналізу проблеми стану впровадження дуального навчання в системі вищої освіти Ізраїлю. Установлено, що впродовж останніх років зростають тенденції до розширення галузей, в яких застосовуються дуальність навчання, зокрема й у багаторівневих системах неперервної педагогічної освіти. У закладах вищої педагогічної освіти Ізраїлю створюють умови для різних моделей підготовки учителів: основної, додаткової, паралельної та індивідуальної.

У процесі дослідження виявлено, що нині є специфічні чинники, які суттєво впливають на розуміння дуальної форми навчання в контексті ізраїльських реалій. В Ізраїлі дуальну форму навчання розглядають як одну з ключових моделей професійної освіти, яка включає зв'язок із підприємствами, поєднання теоретичного та практичного навчання, а також підготовку студентів до реальних вимог ринку праці. В Ізраїлі існують програми, спеціально розроблені для дорослих, які сприяють отриманню професійних сертифікатів, що видаються Міністерством соціальної політики. Вагомими є державні програми з метою підвищення рівня зайнятості серед фахівців, які перекваліфіковуються (центри консультування з професійної кар’єри, семінари з технологій працевлаштування, спільні дослідження з роботодавцями з метою ідентифікації актуальних професій та кваліфікацій та підтримка провайдерів, які надають відповідні освітні послуги).

Сукупність методів теоретичного дослідження стану впровадження дуального навчання в системі вищої педагогічної освіти Ізраїлю сприяють визначенню основних тенденцій її розвитку в XXI столітті, зокрема дотримання стандартів забезпечення якості освіти. Зроблено висновок, що значним здобутком системи освіти Ізраїлю є моделі, які забезпечують продуктивну зайнятість майбутніх фахівців та релевантність їх кваліфікації вимогам ринку праці. Загалом можна констатувати, що практичний досвід Ізраїлю з реалізації дуального навчання в системі педагогічної освіти можна використовувати в Україні для реалізації стратегічних цілей забезпечення якості підготовки майбутніх учителів.

МІЖПРОФЕСІЙНА ОСВІТА ФАРМАЦЕВТІВ В УНІВЕРСИТЕТАХ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

ВАСИЛЬ ШУНКОВ — 2024-05-30

Стаття присвячена розкриттю особливостей міжпрофесійної освіти (МПО) фармацевтів у досвіді Великої Британії. Встановлено, що міжпрофесійна освіта почала інтегруватися в освітню систему Великої Британії у відповідь на зростаючу потребу в координації медичних послуг та підвищення якості медичної допомоги. Констатовано, що міжпрофесійна освіта визначається Центром сприяння міжпрофесійному навчанню (CAIPE) як «процес, коли дві або більше професій у сфері охорони здоров’я або соціальних послуг навчаються інтерактивно з загальною метою забезпечення ефективної співпраці та покращення результатів для здоров’я пацієнтів. Встановлено, що принаймні дві третини університетів Великої Британії включають МПО до своїх освітніх програм. Представлено успішні програми МПО як частини фармацевтичних програм університетів Великої Британії, їх позитивний вплив на професійний розвиток майбутніх фармацевтів та покращення якості медичних послуг. Встановлено, що основними елементами таких програм є спільні лекції, симуляційні заняття та групові проєкти, що сприяють розвитку навичок командної роботи та комунікації. Велика увага у МПО фармацевтів приділяється розвитку ключових компетентностей для ефективної міжпрофесійної колаборативної практики, співпраці у в мультидисциплінарних командах.

У процесі дослідження з’ясовано, що для міжпрофесійної освіти були прийняті та адаптовані різноманітні методи навчання з професійної освіти: активні, інтерактивні, рефлексивні та орієнтовані на пацієнта. Константовано, що серед методів розвитку компетентностей МПО студентів-фармацевтів використовуються проблемно-орієнтоване навчання, навчання на основі спостережень, лабораторне симульоване навчання, на основі кейсів, майстер класи, електронне навчання. Ці методи сприяють розвитку навичок комунікації, командної роботи, лідерства та етичної практики студентів-фармацевтів.

Зроблено висновок, що інтеграція МПО у навчальні програми медичних вищих навчальних закладів сприяє формуванню кваліфікованих і всебічно підготовлених фахівців у сфері охорони здоров’я.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ З МУЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ У США

НАТАЛІЯ МУКАН — 2024-05-30

Стаття присвячена дослідженню теоретичних основ професійної підготовки магістрів з музичної терапії у США. З’ясовано, що інтенсивне розширення поля професійної діяльності музикотерапевтів та удосконалення сфери надання музико-терапевтичних послуг висувають сьогодні якісно нові вимоги до особистості фахівців цього профілю та системи їхньої професійної підготовки у США. Виконано аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження, що висвітлює загальні питання музико-терапевтичної освіти, дидактику музичної терапії, застосування компетентнісного, культурологічного, міждисциплінарного, праксеологічного, етико-деонтологічного підходів, особливості моделей професійної підготовки музичних терапевтів, полікультурно-експериментальне навчання, особливості професійної діяльності музичних терапевтів, рефлексивні практики в музичній терапії тощо. Виявлено активне оновлення теоретичної бази професійної підготовки фахівців з музичної терапії у США, насамперед, відповідно до актуальних філософських, психологічних, педагогічних ідей та уявлень про сутність і природу людського пізнання. Обґрунтовано інтеграцію різних теорій навчання, зокрема біхевіористської, коннективістської, когнітивно-конструктивістської, соціально-конструктивістської та відображено їх використання у практиці підготовки майбутніх магістрів з музичної терапії у США.

Зроблено висновок про те, що раціональний синтез ідей і положень цих теорій у професійній підготовці магістрів з музичної терапії в університетах США дає змогу виявити ключові чинники та передумови успішного набуття ними системи професійних знань і досвіду, а відтак підібрати та зреалізувати найбільш конструктивні підходи до організації освітнього процесу. Визначено перспективи подальших наукових студій щодо обґрунтування методологічних підходів, що формують основу професійної підготовки магістрів з музичної терапії в університетах США.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІВ-ХОРЕОГРАФІВ У США

ДМИТРО БІДЮК — 2024-05-30

Стаття присвячена розкриттю організаційних засад професійного розвитку педагогів-хореографів у досвіді США. З’ясовано вимоги до професійної компетентності педагогів-хореографів та їхні потреби у контексті сучасних тенденцій розвитку хореографії і хореографічної освіти. Ці тенденції (використання цифрових технологій в мистецькій педагогіці; запровадження міждисциплінарних підходів у підготовку педагогів-хореографів; акцент на інклюзивність й культурну диверситивність; удосконалення професійних стандартів та процедури сертифікації; запровадження онлайн освіти) відображають стрімкий розвиток і сучасні виклики у галузі хореографічно-педагогічної освіти в США, спрямовані на підготовку компетентних професіоналів у сфері педагогіки танцю. Проаналізовано діяльність фахових організацій, які популяризують хореографічну освіту та здійснюють підтримку професійного розвитку педагогів-хореографів. Охарактеризовано програми (WeTeachNYC) та форми організації професійного розвитку педагогів-хореографів у досвіді США (майстер-класи і воркшопи, інтенсивні тренінги, стажування, участь у танцювальних проєктах і виставах, самоосвіта, участь у професійних конференціях і семінарах тощо). Особливу увагу приділено сертифікатним програмам: програмі «Certificate in Dance Education» від Національної організації танцювальної освіти; «Certificate Programs» від Танцювального центру Бродвей; «Certificate in Dance» від Школи Juilliard; «Certificate Programs» від Фестивалю американського танцю. Визначено мотиватори і шляхи стимулювання педагогів-хореографів до професійного розвитку. Обґрунтовано, що концепція професійного розвитку педагога-хореографа охоплює комплекс підходів та стратегій, спрямованих на покращення навичок, знань і професійних можливостей в галузі викладання танцю. Зроблено висновок, що американському суспільству потрібні педагоги-хореографи, які не лише мають необхідні високі професійні знання та творчий потенціал, а й психологічно готові до постійного оновлення, удосконалення професіоналізму, здатні оцінити нові тенденції сучасного розвитку хореографічного мистецтва, швидко адаптуватися до них.

МОВНА ПОЛІТИКА США ТА КИТАЮ

МАЙЯ СОВА — 2024-05-30

Стаття присвячена розкриттю особливостей мовної політики США та Китаю на сучасному етапі. Встановлено, що США відомі своєю мовною диверсифікованістю, характеризуються як монолінгвальне суспільство з багатими мовними ресурсами у вигляді рідних мов іммігрантів. Констатовано, що основна мета розвитку мови – це об’єднання людей, яке було б неможливе, якби англійська мова отримала статус офіційної мови у США. Доведено, що мультилінгвізм мовної політики США сприяє розвитку багатомовних навичок, які забезпечують міжнародну конкурентоспроможність країни та її національну безпеку.

Встановлено, що китайське суспільство має надзвичайну лінгвістичну різноманітність. З метою розвитку мандаринської мови в КНР та за її межами, Китай був змушений зробити значні зусилля щодо реформування мови, спрощення написання та уніфікації ієрогліфів шляхом їхньої стандартизації.

Представлено порівняльний аналіз основних напрямів і тенденцій мовної політики, її механізмів та основних інструментів в умовах глобалізації США та Китаю. Встановлено, що одним з важливих результатів мовної політики США та Китаю в умовах глобалізації є зростання багатомовності та мультикультуралізму. США та Китай зосередились на розповсюдженні англійської та китайської мов шляхом «мовної дифузії» та політики «м’якої сили».

Розкрито значення терміна «мовна політика» та виокремлено різні рівні її реалізації. Виявлено вплив іммігрантів на сучасну мовну ситуацію та показано, як зміна патернів імміграції призводить до зміни мовної ситуації в країнах в умовах глобалізації. Зроблено висновок, що розвиток мов є унікальною галуззю, в якій співпраця між країнами є взаємовигідною. Мовне розмаїття США та Китаю можна пов’язати зі зростанням багатомовності та мультикультуралізму, що є одним з важливих результатів мовної політики в умовах глобалізації.

Незважаючи на подібність проблем, сутність мовної політки та її планування значно варіюється в США та Китаї. Разючою є різниця між заявленою мовною політикою на державному рівні та вибором певної мови на індивідуальному рівні, який здійснюється під впливом прагматичних чинників.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ІДЕЇ ТА ОРІЄНТИРИ ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКОЇ МОДЕЛІ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

ОЛЕНА ТЕРЕНКО — 2024-05-30

У статті розкриваються концептуальні ідеї та орієнтири північноамериканської моделі освіти дорослих. Доведено, що північноамериканська модель освіти дорослих функціонує на засадах лібералізму, прогресивізму, біхевіоризму, гуманізму, радикалізму, конструктивізму. Лібералізм має античні корені та передбачає, що людина є основним джерелом прогресу у суспільстві. Відповідно, важливим є забезпечення права кожної людини на отримання доступу до освітніх послуг незалежно від соціального статусу. Виокремлено основні принципи ліберальної освіти, а саме розвиток особистості відповідно до цілей ліберальної освіти античних часів – освіта громадян, які здатні бути активними учасниками демократичного суспільства. Доведено, що неформальна освіта дорослих має бути сфокусована на розвитку інтелектуальних здібностей, має бути доступною для всіх верств населення, а зміст освіти має відповідати освітнім потребам здобувачів освіти. З’ясовано, що історичні корені філософії прогресивізму пов’язані з прогресивним політичним рухом у суспільстві та освітою. Прогресивізм базується на взаємодії між освітою та суспільством та емпіричною теорією демократизації освіти. Доведено, що біхевіоризм, засновником якого є Джон Вотсон, з’явився у США на початку ХХ століття. Підтримуючи теорію Павлова про рефлекси, його послідовники – Дж. Вотсон, Б.Скінер, Е. Торндайк – досліджували особистість як сукупність поведінкових реакції на стимули з оточуючого середовища. Визначено, що ціллю освіти дорослих є модифікація поведінки особистості. Доведено, що на противагу біхевіоризму, представники гуманізму (Дж. Браун, М. Ноулз, К. Роджерс) вважали людину незалежною, активною, відкритою до змін та самоактуалізації. Акцентовано увагу, що прихильники радикалізму, який базується на анархізмі та марксизмі, дотримувались думки, що освіта, а особливо освіта дорослих, є важливим механізмом досягнення радикальних змін у суспільстві. Визначено соціальну роль неформальної освіти дорослих.

ПРЕДМЕТНО-МОВНЕ ІНТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ (CLIL): ДОСЛІДЖЕННЯ ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЗАСТОСУВАННЯ В ОСВІТІ В ЄВРОПІ ТА ЗА ЇЇ МЕЖАМИ

ГАЛИНА ЛИСАК — 2024-05-30

Предметно-мовне інтегроване навчання (CLIL) – це освітній підхід, який передбачає одночасне вивчення немовного предмета та іноземної мови, покращуючи як знання змісту, так і мовні навички. Виникнувши в Європі, CLIL фокусується на чотирьох концептах: зміст, комунікація, пізнання та культура, забезпечуючи збалансоване вивчення предмету та володіння мовою. Рада Європи підтримує впровадження CLIL у навчальний процес з метою сприяння багатомовності та підвищення якості навчальних програм. Це дослідження має на меті проаналізувати зарубіжний досвід застосування CLIL, дослідити його дидактичний потенціал та оцінити перспективи впровадження в Україні.

CLIL характеризується інтеграцією предметного змісту з вивченням мови, сприянням мовному розвитку через змістовні контексти та розвитком когнітивних навичок, таких як критичне мислення та розв’язання проблем. CLIL також сприяє культурній обізнаності та може бути адаптований до різних освітніх контекстів і рівнів володіння іноземною мовою. Встановлено, що для ефективного впровадження CLIL у навчальний процес необхідні кваліфіковані викладачі та відповідний матеріал.

Даний метод широко використовується у Європі, модель обирається відповідно до освітнього контексту. Успішні приклади включають двомовні школи в Угорщині та багаторічну практику в Болгарії. Визначено переваги впровадження CLIL у європейський навчальний процес: підвищення мотивації, контекстне вивчення мови, підготовку до глобалізації та покращення рівня володіння іноземною мовою. Крім того, CLIL сприяє поглибленню знань змісту поряд з мовними навичками, відкриває міжнародні можливості та поєднує мовні та змістовні заняття. Однак, серед недоліків слід згадати: нестача кваліфікованих викладачів, обмеженість ресурсів та великі розміри класів. Подолання цих викликів передбачає професійний розвиток, співпрацю, розробку матеріалів, поступову інтеграцію та використання технологій. Сформовано висновок, що CLIL сприяє покращенню мовних навичок та предметних знань, трансформуючи освітні підходи та покращуючи результати навчання.

РЕТРОСПЕКТИВА РОЗВИТКУ БАКАЛАВРСЬКОЇ ОСВІТИ З ПРОГРАМНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ

В’ЯЧЕСЛАВ БОЙКО — 2024-05-30

Стаття присвячена аналізу ретроспективи розвитку бакалаврської освіти з програмної інженерії у Великій Британії. Охарактеризовано діяльність агентства із забезпечення якості вищої освіти (QAA). Проаналізовано основні нормативно-правові документи, що регулюють діяльність університетів у Великій Британії у сфері IT-освіти та освіти програмної інженерії. Встановлено, що комп’ютерні обчислення – це молода галузь знань, тому вперше стандарт вищої освіти у ній був створений QAA у 2000 році, який надавав загальні рекомендації для розробки нових освітніх програм, зберігаючи при цьому гнучкість та можливість введення інновацій в освітній процес.

Виявлено, що у період 2000 – 2007 рр. основні зміни включали впровадження поняття «обчислювального мислення», що означає базові аналітичні здібності, важливі для повсякденного життя, а також було змінено визначення деяких навичок та умінь. Підкреслено, що з подальшим стрімким розвитком інформаційних технологій, QAA адекватно реагує на виклики та продовжує оновлення стандарту вищої освіти у галузі комп’ютерних обчислень.

Встановлено, що у період з 2007 по 2016 роки відбулися значні зміни у стандартах освіти. У 2015 році QAA оновило стандарт, враховуючи рекомендації Асоціації з обчислювальної техніки (ACM) та комп’ютерного товариства IEEE. Цей стандарт включав нові вимоги до програмного забезпечення, проектування, тестування, обслуговування та підкреслював важливість розвитку навичок вирішення проблем, командної роботи, спілкування і етичної відповідальності. Розглянувши сучасні тенденції розвитку освіти з програмної інженерії у Великій Британії, було з’ясовано, що період 2016 – 2022 рр. характеризується подальшим оновленням стандарту, спрямованого на підвищення гнучкості освітніх програм.

Важливим нововведенням стало розширення навичок з кіберзахисту та акцент на розвиток критичного мислення, ініціативності та креативності. Оновлений стандарт також враховує вплив пандемії COVID-19, що спричинила масовий перехід до дистанційного навчання. Крім того, у програмній інженерії застосовуються принципи сталого розвитку. Загалом, висвітлено еволюцію освіти з програмної інженерії у Великій Британії, підкреслено адаптивність і інноваційність освітніх програм, які відповідають сучасним вимогам ринку праці та сприяють розвитку конкурентоспроможних фахівців.

АМЕРИКАНСЬКІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ З ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕРАПІЇ

НАТАЛЯ БІДЮК — 2024-05-30

Статтю присвячено дослідженню американських підходів до розроблення освітніх програм з педагогічної терапії. Висвітлено погляди науковців щодо обґрунтування сутності поняття «педагогічна терапія» в американському дискурсі. З’ясовано професійні функції педагогічних терапевтів та основні вимоги до їхньої професійної компетентності. Встановлено етапи професійного становлення та розвитку професійної кар’єри педагога-терапевта в США (навчання в коледжі або університеті за освітньою програмою «BA in Educational Therapy»; початкова професійна діяльність в школі на посаді вчителя; продовження професійної освіти за програмою магістра «МA in Educational Therapy» у поєднанні з програмою в галузі консультування або психології (психічне здоров’я); професійна діяльність в закладах освіти на посаді шкільного консультанта, психолога, педагогічного терапевта). Досліджено провідні напрями діяльності американської Асоціації педагогічних терапевтів та її вплив на створення освітніх програм з педагогічної терапії. Проаналізовано освітні програми «Педагогічна терапія» університету Каліфорнія Нортрідж та університету Нотр-Дам-де-Намюр. Встановлено, що зміст освітніх програм ґрунтований на поєднанні системного, міждисциплінарного, компетентнісного, аксіологічного, практико-орієнтованого, партисипативного та випереджувального підходах. Пріоритетом у підготовці є активне залучення здобувачів до міждисциплінарних досліджень та набуття практичного досвіду, що відкриває нові можливості для глибшого розуміння переваг і недоліків педагогічної терапії. З’ясовано, що у США професійна підготовка педагогів-терапевтів здійснюється системно і динамічно в університетах та коледжах на засадах відкритості, демократизації, неперервності, випереджувального підходу з урахуванням потреб суспільства, сучасного шкільництва та особистості. При цьому вона зумовлена соціальними, психологічними, віковими й гендерними чинниками, вивчення яких є необхідною умовою розроблення змісту освітніх програм, вибору форм організації навчання, використання інноваційних освітніх технологій.