ПОЄДНАННЯ ІНФОРМАЛЬНОГО ВИВЧЕННЯМ МОВИ ТА ФОРМАЛЬНОГО НАВЧАННЯ: КРОС-КУЛЬТУРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2308-4081/2025-15(2)-8Ключові слова:
інформальне вивчення ІМ, формальне навчання, цифрове освітнє середовище, соціальні мережі, автономія студента, кількісні методи, якісні методи, результати інформального навчанняАнотація
У статті розглядаються підходи до інтеграції інформального вивчення мови (яке часто називають «цифровим» – ІЦВМ) з формальним навчанням у різних освітніх контекстах. Дослідження підтверджує, що ІЦВМ, яке стимулюється мотивацією, має вирішальне значення для розвитку автономії студентів та їх комунікативної компетентності в реальних умовах спілкування. Виявлено, що якість та різноманітність цифрового впливу є більш ефективними, ніж його кількість. Автор стверджує, що формальне та інформальне навчання слід розглядати у комплексі. У вищій освіті впроваджуються структуровані моделі для формалізації ІЦВМ. Вони передбачають для студентів необхідність вести навчальні журнали оцінювання, що фіксують їхню навчально-цифрову активність; впровадження моделей проєктного навчання мови, які передбачають використання неформальних автентичних ресурсів; а також формалізацію соціальної практики через обов’язкову віртуальну взаємодію. Ці моделі підкреслюють роль викладача як фасилітатора, завданням якого є надання ефективної, когнітивної та поведінкової підтримки самостійному навчанню. Наголошується, що оцінювання результатів інформального навчання створює значні виклики. Основним із них є «парадокс формалізації», коли нав’язування критеріїв оцінювання руйнує внутрішню мотивацію та спонтанність інформальної взаємодії. Традиційні інструменти оцінювання не здатні точно виміряти прагматичні та культурні здобутки, отримані у результаті інформального вивчення мови. Додаткові складнощі пов’язані з проблемами нерівномірного доступу до цифрових ресурсів, часовими обмеженнями та валідністю оцінювання. Для подолання цих викликів у статті пропонуються змішані методи, що включають кількісні (опитування, тести на знання мови) для оцінювання результатів, та якісні (рефлексивні журнали, інтерв’ю) для оцінки студентами власної ефективності та самого процесу. У дослідженні зроблено висновок, що максимізація цінності інформального навчання вимагає комбінованого підходу: розробки валідних та надійних інструментів оцінювання, які точно вимірюють інформальні результати, та підвищення компетентності викладачів в оцінюванні самостійної роботи. Ця інституційна необхідність має бути забезпечена нормативно-законодавчою базою для офіційного підтвердження результатів, отриманих шляхом інформальної освіти.
Посилання
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 ОЛЕНА МАРТИНЮК

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.