ОСВІТА ЗАРАДИ МИРУ: ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКИЙ КОНТЕКСТ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31891/2308-4081/2022-12(1)-3

Ключові слова:

освіта для миру, латиноамериканський педагогічний простір, реалістично-прагматичний та ідеалістично-критичний підходи до освіти для миру, виховання через міжкультурну комунікацію та логічний плюралізм

Анотація

У статті представлені результати науково-педагогічного дослідження, метою якого було виявити теоретико-методологічні засади, на яких ґрунтується освіта для миру в латиноамериканському дослідницькому просторі. Шляхом документально-бібліографічного дослідження і аналізу іспаномовних наукових джерел автори з’ясувати, що у процесі розбудови освіти для миру науковці Латинської Америки спираються на такі підходи як реалістично-прагматичний та ідеалістично-критичний. Представники реалістично-прагматичного бачення освіти для миру (Вера-Посек, Карбело-Вакеро, Весіна-Хіменес, 2006; Ландазабаль-Куерво, Кардона, Руїс-Манцанарес, 2009; Кахігаль-Моліна, 2017; Кальдера-Монтес, Асевес, Рейносо-Гонсалес, 2016 та ін.) розглядають освіту з позицій педагогіки прагматизму, позитивізму, освітніх технологій та вважають, що культура миру усвідомлюється через активну участь у різноманітних освітніх й культурних заходах (спеціальних курсах, майстер-класах, форумах, тематичних конференціях, колоквіумах, семінарах, фестивалях, виставках, тижнях культури, бесідах тощо), мета яких полягає в тому, щоб пояснити учасникам негативні наслідки конфліктів, насильства та переваги «життя в мирі та злагоді».

Прихильники ідеалістично-критичного напрямку в освіті для миру (Фрейре, 2012, Харес, 2001, Перес-Вірамонтес, 2018, Кірога-Тріго, 2012, Саватер, 1997 та ін.) оперують категоріями діалектичної філософії та неомарксизму, спираються на історико-культурний підхід, критичну теорію, радикальну чи критичну педагогіку, теорії відтворення культури, педагогіку опору, педагогіку пригноблених, комплексне мислення, міжкультурну педагогіку і культурний релятивізм. Вони вважають важливим в освітньому процесі, щоб людина навчилася будувати власні системи ідей, знань, теорій, щоб була суб’єктом (а не об’єктом) освіти зі своєю реальною перспективою, конкретним й контекстуалізованим екосоціальним мінімумом (мікросистемою), пов’язаним із цілим через міжкультурну комунікацію та логічний плюралізм. У ідеалістично-критичній освіті для миру конфлікти вважаються природним явищем, яке саме по собі не є негативним, а навпаки дає людині великі можливості для розвитку. Щодо насильства, то воно є компонентом людської психіки, тож завданням освіти для миру є спрямовувати негативні імпульси на виконання позитивних дій за допомогою не менш природних навичок співпраці, гармонії та порядку. Що стосується непокірності деяких учнів, то вона є ознакою життєвої сили та інтелекту, тому її слід орієнтувати на соціальну творчість, а не на насильство.

Посилання

Ábrego, F. M. (2010). La situación de la educación para la paz en México en la actualidad [The situation of education for peace in Mexico today]. Espacio público, Vol, 13, No. 27, México, UAEM. (in Spanish)

Arboleda, Z., Herrera, M., Prada, M. (2017). Qué es educar y formar para la paz y cómo hacerlo? [What is educating and training for peace and how to do it?]. Educación y Pedagogía para la Paz. Material para la práctica, Bogotá (Colombia), PNUD, OIM. (in Spanish)

Bauman, Z. (2013). Sobre la educación en un mundo líquido [On education in a liquid world]. Barcelona, Paidos. (in Spanish)

Blanco Bosco, E. (2011). Los límites de la escuela. Educación, desigualdad y aprendizaje en México [School boundaries. Education, inequality and learning in Mexico]. México, COLMEX. (in Spanish)

Blanco, R. (2007). Educación de calidad para todos. Un asunto de derechos humanos [Quality education for all. A matter of human rights]. Documento de discusión para políticas educativas en el marco de la II Reunión Intergubernamental del Proyecto Regional de Educación para América Latina y el Caribe [Discussion document for educational policies in the framework of the II Intergovernmental Meeting of the Regional Education Project for Latin America and the Caribbean]. Buenos Aires, Argentina, 29 y 30 de marzo de 2007, Buenos Aires, EPT/PRELAC. (in Spanish)

Boote, D., Beile, P. (2005). Scholars Before Researchers: On the Centrality of the Dissertation Literature Review in Research Preparation. Educational Researcher, Vol. 34, No. 6, 3-15. Retrieved from https://doi.org/10.3102/0013189X034006003.

Cajigal Molina, Erick, Maldonado González, Ana Lucía, González Gaudiano, Edgar (2017). Resiliencia en docentes: una vía para mejorar capacidades de las poblaciones ante inundaciones agravadas por el cambio climático [Resilience in teachers: a way to improve the capacities of populations in the face of floods aggravated by climate change]. Revista Diálogo Educacional, Vol.17 (55), 1445–1464. Retrieved from https://periodicos./ pucpr.br/index.php/dialogoeducacional/article/view/22305/22536 (in Spanish)

Caldera, J., Aceves, B., Reynoso, O. (2016). Resiliencia en estudiantes universitarios. Un estudio comparado entre carreras [Resilience in university students. A comparative study between races]. Psicogente, Vol. 19(36), 227–239. Retrieved from http://doi.org/10.17081/psico.19.36.1294 (in Spanish)

Centro virtual de la pedagogía ignaciana, Selecciones de Diciembre 2018-Enero 2019 [Virtual Center for Ignatian Pedagogy, December 2018-January 2019 Selections] (2019). Pedro Arrupe y su apuesta por la educación [Pedro Arrupe and his bet on education]. Conferencia de Provinciales en América Latina – CPAL. Retrieved from www.pedagogiaignaciana.com. (in Spanish)

Dietz, G. (2012). Multiculturalismo, interculturalidad y diversidad en educación: una aproximación antropológica [Multiculturalism, interculturality and diversity in education: an anthropological approach]. México, FCE. (in Spanish)

Freire, P. (2007). La educación como práctica de la libertad [Education as a practice of freedom]. Santiago de Chile, Siglo XXI. (in Spanish)

Freire, P. (2012). Pedagogía de la indignación. Cartas pedagógicas en un mundo revuelto [Pedagogy of outrage. Pedagogical letters in a troubled world]. Buenos Aires, Siglo XXI. (in Spanish)

Garnica J. (2015). La educación para la paz en situaciones de conflicto armado. Construyendo un nuevo enfoque desde el caso de los Territorios Palestinos Ocupados [Education for peace in situations of armed conflict. Building a new approach from the case of the Occupied Palestinian Territories]. Tesis doctoral, Instituto de derechos humanos “Bartolomé de las Casas”, Getafe. (in Spanish)

Grasa, R. (2000). Evolución de la Educación para la Paz. La centralidad del conflicto para la agenda del siglo XXI [Evolution of Education for Peace. The centrality of conflict for the 21st century agenda]. Cuadernos de pedagogía, No. 287, 52–56. (in Spanish)

Hernández Arteaga, I., Luna Hernández, J., Cadena Chala, M. (2017). Cultura de Paz: Una Construcción educativa. Aporte teórico [Culture of Peace: An Educational Construction. Theoretical contribution]. Revista Historia de la Educación Latinoamericana, Vol. 19, No. 28, enero-junio, 149–172. (in Spanish)

Herrero Rico, S. (2012). La educación para la paz desde la filosofía para hacer las paces: el enfoque REM (reconstructivo-empoderador) [Education for peace from the philosophy of making peace: the REM (reconstructive-empowering) approach]. Tesis Doctoral, Instituto Interuniversitario de Desarrollo Social y Paz, Doctorado Internacional de Estudios de Paz, Conflicto y Desarrollo, Universitat Jaume-I, Castellón. (in Spanish)

Jares, X. (2001). Educación y conflicto como retos en la educación infantil, en Congreso europeo: Aprende a ser, aprende a vivir juntos [Education and conflict as challenges in early childhood education, in European Congress: Learn to be, learn to live together]. Santiago de Compostela, World Association of Early Childhood Educators. Retrieved from http://www.waece.com. (in Spanish)

Jiménez Bautista, F. (2016). Paz intercultural. Europa, buscando su identidad Intercultural [Intercultural peace. Europe, looking for its Intercultural identity]. Revista de Paz y Conflictos, Vol. 9, Nº1. (in Spanish)

Ladron de Guevara, L. (1978). Metodología de investigación científica [Scientific research methodology]. Bogotá, Universidad de Santo Tomás. (in Spanish)

Londoño Palacio, Olga Lucía, Maldonado Granados, Luis Facundo, Calderón Villafáñez, Liccy Catalina (2016). Guía para construir el estado del arte [Guide to building the state of the art]. Bogotá, ICONK (in Spanish)

Martínez Guzmán, V. (2015). Intersubjetividad, interculturalidad y política desde la filosofía para la paz [Intersubjectivity, interculturality and politics from the philosophy for peace]. Thémata: Revista de filosofía, No. 52, 147–158. Retrievd from https://dialnet.unirioja.es/servlet/articulo?codigo=5318919 (20.01.2019). (in Spanish)

Ocejo, A., Hernández V. (2016). Derechos humanos y educación para la paz [Human rights and education for peace]. México, Universidad Iberoamericana. (in Spanish)

Ospina, J. (2010). La educación para la paz como propuesta ético-política de emancipación democrática. Origen, fundamentos y contenidos [Education for peace as an ethical-political proposal for democratic emancipation. Origin, foundations and contents]. Universitas. Revista de Filosofía, Derecho y Política, No. 11(1), 93–125. (in Spanish)

Pérez-Viramontes, G. (2018). Construir paz y trasformar conflictos. Algunas claves desde la educación, la investigación y la cultura de paz [Build peace and transform conflicts. Some keys from education, research and the culture of peace]. Tlaquepaque, Jalisco (México), ITESO. Retrieved from https://rei.iteso.mx/handle/11117/5417 (date of access: 03.03.20). (in Spanish)

Poder Ejecutivo Federal (2019). Plan de Desarrollo Nacional 2019-2024 [National Development Plan 2019–2024]. Retrieved from http://www.dof.gob./ mxnotadetallephp (date of access: 10.11.2020). (in Spanish)

Quiroga Trigo, M. (2012). Conceptos sobre comunicación intercultural. Comunicación y ciudadanía intercultural, en Antonio Aramayo Tejada (coord.) [Concepts on intercultural communication. Communication and intercultural citizenship, in Antonio Aramayo Tejada (coord.)] Memorias de los Seminarios Comunicación para una ciudadanía integral e intercultural [Proceedings of the Seminars Communication for an integral and intercultural citizenship]. La Fundación UNIR Bolivia. (in Spanish)

Red Nacional de Organizaciones Civiles de Derechos Humanos (2017). Todos los derechos para todas y todos. La esperanza no se agota: Situación de las personas defensoras de los Derechos Humanos durante la presidencia de Enrique Peña Nieto [All rights for all. Hope is not exhausted: Situation of human rights defenders during the presidency of Enrique Peña Nieto]. Primera Edición, México. Retrieved from https://www.comecso.com/ publicaciones/la-esperanza-no-se-agota-informe-tdt (date of access: 06.04.2020). (in Spanish)

Salazar Mastache, I. (2009). Paz y ciudadanía en el proceso de formación básica de los jóvenes de secundaria [Peace and citizenship in the basic training process of high school youth]. Revista del Colegio de Estudios de Posgrado de la Ciudad de México [Journal of the College of Postgraduate Studies of Mexico City]. México, EUMED. (in Spanish)

Savater, F. (1997). El valor de educar [The value of educating]. Barcelona, Ariel. (in Spanish)

SEP (2020). Programa Sectorial de Educación 2020-2024 [Education Sector Program 2020-2024]. México, SEP. Retrieved from https://www.dof.gob.mx/nota_/ detalle.php?codigo=5596202&fecha=06/07/2020 (date of access: 16.05.2020) (in Spanish)

Tapia, L. (2002). La condición multisocietal. Multiculturalidad, pluralismo, modernidad [The multisocietal condition. Multiculturality, pluralism, modernity]. La Paz, Bolivia, CIDES-UMSA/Muela del Diablo. Retrieved from https://es.scribd.com/doc/124379442/La-Condicion-multisocietal-multiculturalidad-pluralismo-modernidad-Luis-Tapia-pdf (date of access: 07.05.2020). (in Spanish)

Tuvilla Rayo, J. (2004). Cultura de paz y educación. Manual de Paz y Conflictos [Culture of peace and education. Peace and Conflict Manual]. Granada, Universidad de Granada. (in Spanish)

UNESCO (1995). Declaración y el Plan de Acción Integrado sobre la Educación para la Paz, los Derechos Humanos y la Democracia [Declaration and Integ¬rated Action Plan on Education for Peace, Human Rights and Democracy]. Conferencia General de la UNESCO, París, UNESCO (in Spanish)

Vera Poseck, Beatriz, Carbelo Baquero, Begoña, Vecina Jiménez, María Luisa (2006). The traumatic experience from positive psychology: resiliency and post-traumatic growth, Papeles del Psicólogo, Vol. 27(1), 40–49. Retrieved from http://www.cop.es/papeles.

Vidanes Díez, J. (2007). La educación para la paz y la no violencia [Education for peace and non-violence]. La Revista Iberoamericana de Educación, No. 42/2, 10–30. Retrieved from 07https://rieoei.org/historico/deloslectores/experiencias146.htm (date of access: 21.01.2020). (in Spanish)

Volkov, G. (1980). Los métodos cualitativos y cuantitativos en el estudio de la ciencia. El futuro de la ciencia: Perspectivas. Hipótesis. Problemas no solucionados [Qualitative and quantitative methods in the study of science. The future of science: Perspectives. Hypothesis. Unresolved issues]. Anuario internacional, Ed. 3, Moscú, pp. 53–60. (in Spanish)

Walsh, C. (2015). Interculturalidad? Fantasmas, fantasías y funcionalismos [Interculturality? Ghosts, fantasies and functionalisms] in C. Montúfar, F. Balseca, Ecuador: desafíos para el presente y el futuro [Ecuador: challenges for the present and the future]. Quito, Universidad Andina Simón Bolívar/Ediciones La Tierra, pp. 269–288. (in Spanish)

Zhizhko, E. (2019). Aproximaciones a la educación para la paz: dimensiones temporal y teórica [Approaches to education for peace: temporal and theoretical dimensions]. Kyiv, Publisher LAT&K. (in Spanish)

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-30

Як цитувати

ЖИЖКО, О., & БЕЛЬТРАН, Г.-А. (2022). ОСВІТА ЗАРАДИ МИРУ: ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКИЙ КОНТЕКСТ. Comparative Professional Pedagogy, 12(1), 23–40. https://doi.org/10.31891/2308-4081/2022-12(1)-3