СТВОРЕННЯ МОТИВАЦІЙНОГО КОНТЕКСТУ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНИХ КОЛЕДЖІВ СХІДНОЇ ЄВРОПИ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2308-4081/2022-12(2)-3Ключові слова:
гуманітарні коледжі, дуоетнографічні діалоги, іншомовна підготовка, концерпуальні карти, мотиваційний контекст, перевернутий клас, Східна ЄвропаАнотація
У статті розглядаються окремі питання підвищення ефективності викладання іноземних мов студентам гуманітарних закладів вищої освіти Східної Європи. Показано, що після затвердження Загальних Рекомендацій Європейського Союзу з мовної освіти (Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment – CEFR) у багатьох східноєвропейських країнах відбулися кардинальні зміни у методиках викладання іноземних мов. Зважаючи на те, що серед найбільш ефективних шляхів підвищення якості іншомовної освіти CEFR визначає збільшення рівня особистої мотивації студентів до вивчення іноземних мов, східноєвропейські освітяни активніше застосовують дидактичні рішення, які відповідають якомога більшій кількості критеріїв, що ведуть до глибокого засвоєння знань. Оскільки мотивація є індивідуальною внутрішньою справою студента, викладачеві логічніше створювати освітній контекст, який самі ж студенти визнаватимуть мотивуючим, аніж напряму мотивувати кожного студента окремо.
Автори зазначають, що створення мотиваційного контексту, зокрема для студенів гуманітарних коледжів, відбувається шляхом постійного вимагання поєднувати отримувані знання (інтерналізація) із тим, що студенти раніше засвоїли, піддали рефлексії та здатні виразити самостійно (екстерналізація); акцентування на мисленні вищого порядку (аналіз, синтез, оцінювання) та виконанні завдань, більше спрямованих на розумову діяльність (minds-on), ніж на фізичну діяльність (hands-on), одночасно пам’ятаючи, що активуючі вправи часто помилково ототожнюються із фізичним навантаженням на студентів; дослідження студентами власного досвіду, ставлень, цінностей. Авторами детально розглянуті три дидактичні рішення, які широко використовуються східноєвропейськими педагогами в процесі створення мотиваційного контексту іншомовної підготовки майбутніх гуманітаріїв: створення концептуальних карт, метод «перевернутого класу», метод дуоетнографічних діалогів. Автори підсумовують, що наведені дидактичні рішення стосуються поля питань, вивчення яких визначається самими студентами як такі, що мають для них особисту цінність і можуть бути використані в майбутньому. Виконуючи ці вправи, студент виражає власну точку зору, представляє особисте розуміння сутностей явищ, що згадуються в рамках проблематики заняття, іноді навіть переглядає та змінює свої попередні переконання. Отже успішність студента не є лише наслідком навчання, а відбувається завдяки його перебуванню в мотивуючому навчальному середовищі.
Посилання
Buzan, T. (2011). Myšlenkové mapy: probuďte svou kreativitu, zlepšete svou paměť, změňte svůj život [Mind maps: awaken your creativity, improve your memory, change your life]. Brno: Computer Press, 213 s. (in Czech).
Graves, K. (2016). Language curriculum design. The Routledge handbook of English language teaching. London: Routledge.
Gruba, P., Hinkelman, D., & Cardenas-Claros, M.S. (2016). New technologies, blended learning and the «flipped classroom». The Routledge Handbook of English Language Teaching. London: Routledge.
Kern, R. (2014). Technology as pharmakon: The promise and perils of the Internet for foreign language education. Modern Language Journal, 98(1), 340–357.
Komorowska, H. (2003). Dylematy nauczania języków obcych. [Dilemmas of teaching foreign languages]. Białystok: Uniwersytet w Białymstoku [Bialystok: University of Bialystok] (in Polish).
Kucner, A. (2019). Konceptualna mapa wizualności [A conceptual map of the visual]. Problemy lingwistyki i nauczania języków obcych [Problems of linguistics and teaching foreign languages], 19, 153–168 (in Polish).
Norris, J., Sawyer, R., & Lund, D. (2012). Duoethnography: Dialogic Methods for Social, Health, and Educational Research. Ondon: Left Coast Press.
Olszewska, J. (2018). Metoda «odwróconej klasy» – nowy sposób na lekcję [«Flipped classroom» method – the new way of lecturing]. Szkoła. Miesięcznik dyrektora [School. Principal’s Monthly], 1, 62–69 (in Polish).
Werbińska, D. (2018). Wykorzystanie duoetnografii jako innowacyjnego podejścia w rozwijaniu refleksji przyszłych nauczycieli języka obcego [The use of duoethnography as an innovative approach in devepoling the reflections of future foreign language teachers]. Neofilolog, 51(1), 59–74 (in Polish).
Werbińska, D. (2019). Skuteczne nauczanie języka obcego: trzy propozycje dydaktyczne [Effective foreign language teaching: three teaching suggestions]. Języki Obce w Szkole [Foreign Languages in School], 5, 53–58 (in Polish).
Wrona, A. (2017). «Odwrócona klasa» – dlaczego i jak odwracać? [«Flipped classroom» – why and how to flip] Informatyka w edukacji. Wokół nowej podstawy [Informatics in education. Around the new base], 2, 374–387 (in Polish).
