ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ Й СТЕРЕОТИПИ ПОКОЛІННЯ Z: АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2308-4081/2022-12(1)-9Ключові слова:
цифрові уроженці, покоління Z, мережеве покоління, основні характеристики та стереотипи, навчання, багатозадачністьАнотація
У статті розглянуто та проаналізовано нове покоління студентів, які мають специфічні здібності та навички роботи з сучасними цифровими пристроями. Термін «цифрові тубільці», визначений американським дослідником М. Пренським, має свої синоніми – покоління Z або мережеве покоління. Кожне покоління вирізняється певними цінностями, притаманними його представникам, має свою об'єктивно зумовлену, стихійно сформовану соціальну програму, яка зображує стан матеріальної та духовної культури, тип суспільних відносин, конкретні матеріальні та ідеальні відносини, завдяки яким формується покоління. Покоління Z теж має свої цінності та особливості. Метою дослідження є аналіз поглядів зарубіжних учених на основні характеристики та стереотипи покоління Z як нового покоління студентів вищих навчальних закладів. Тому не дивно, що багато вчених як практиків, так і теоретиків, зокрема психологи, педагоги, методисти, приділяють пильну увагу розвитку цифрових технологій та їх впливу на світогляд, стосунки з іншими людьми, життя загалом. Виділено та схарактеризовано ряд характерних ознак покоління Z, а саме свобода, персоналізація, контроль інформації, чесність, співпраця, розваги та задоволення, швидкість, прагнення до інновацій. Представлено два підходи до оцінки можливостей сучасних студентів – покоління Z, та проаналізовано як позитивні, так і негативні стереотипи покоління (синдром розсіяної уваги, залежність від Інтернету, проблеми зі здоров'ям, соціальна незрілість, слабка мотивація, егоїзм, нарцисизм тощо). Кожне наступне покоління (покоління Z, Альфа) завжди буде відрізнятися від попереднього покоління, оскільки існує багато різних факторів (зовнішніх чи внутрішніх), які впливають на формування покоління. Завданням сучасної освіти є вивчення та аналіз змін, що відбуваються в ІКТ, освітньому процесі, суспільстві та прогнозування впливу цих змін на навчальний процес та на учнів. Наголошено на тому, що перед вчителями стоїть завдання – зрозуміти мову, якою користується покоління Z, використовувати стиль спілкування та навчання, типовий для цифрових вихідців у класі, адаптувати матеріал до мови покоління Z, інакше прірва між двома поколіннями поглибиться.
Посилання
Bauerlein, M. (2009). The Dumbest Generation: How the Digital Age Stupefies Young Americans and Jeopardizes Our Future (Or, Don’t Trust Anyone Under 30). New York: Tarcher; First Edition edition.
Bullen, M., Morgan, T., Belfer, K., & Qayyum, A. (2008). The Digital Learner at BCIT and Implications for an E-strategy. Retrieved from: https://app.box.com/s/ fxqyutottt
Carr, N. (2008). Is Google Making Us Stupid? What the Internet is Doing to our Brains. Retrieved from https://www.theatlantic.com/magazine/archive/2008/07/is-google-making-us-stupid/306868/.
Chorab, G. (2016). Mózg wobec Nowych Technologii: Zagrożenia i Straty [The Brain Against New Technologies: Threats and Losses]. General and Professional Education, 1, 9–15. (in Polish)
Howe, N., Strauss, W. (2007). Millennials Go to College. Great Falls, VA: Life Course Associates.
Jones, C. (2011). Students, the Net Generation, and Digital Natives. W M. Thomas (Red.). Deconstructing Digital Natives. Routledge, 30–45.
Kirschner, P. A., Bruyckere, P. (2017). The Myths of the Digital Native and the Multitasker. Teaching and Teacher Education, 67, 135–142.
Ledzińska, M., Czerniawska, E. (2011). Psychologia Nauczania. Ujęcie Poznawcze [Teaching Psychology. Cognitive View]. Warszawa: PWN. (in Polish)
Mokwa-Tarnowska, I. (2014). Struktury Wsparcia a Efektywność Kształcenia w Środowisku E-learningowym [Support Structures and Learning Effectiveness in the E-learning Environment]. E-mentor, 2(54), 34–39. Retrieved from http://dx.doi.org/10.15219/ em54.1100. (in Polish)
Nosova, S. (2012). Methodological Background for Studying the Society-Network. Vestnik of Tomsk State University, 363, 53–57.
Prensky, M. (2001). Digital Natives, Digital Immigrants. NCB University Press, 9 (5), 1–6.
Sikorski, W. (2015). Neuroedukacja. Jak Wykorzystać Potencjał Mózgu w Procesie Uczenia się (praca zbiorowa) [Neuroeducation. How to Use the Brain's Potential in the Learning Process (collective work)]. Słupsk: Wydawnictwo Dobra Literatura. (in Polish)
Spitzer M., (2012). Jak Uczy się Mózg [How the Brain Learns]. Warszawa: PWN. (in Polish)
Spitzer, M. (2013). Cyfrowa Demencja. W jaki Sposób Pozbawiamy Rozumu siebie i swoje Dzieci [Digital Dementia. How We Dismay Ourselves and Our Children]. Słupsk: Wydawnictwo Dobra Literatura. (in Polish)
Tapscott, D. (2008). Grown Up Digital: How the Net Generation is Changing Your World. New York: McGraw-Hill Companies.
Wyniki Raportu europejskiego EU Kids Online z 2011 roku [The results of the 2011 EU Kids Online European Report]. (2011). Retrieved from http://wyborcza.pl/ 7,75400,22486632,cyfrowi-tubylcy-nie-istnieja-wiekszosc-mlodych-ludzi-jest-tylko.html?disableRedirects=true (in Polish)
Żylińska, M. (2012). Cyfrowi Tubylcy i Cyfrowi Imigranci w Jednej Klasie [Digital Natives and Digital Immigrants in One Class]. Retrieved from https://osswiata.pl/ zylinska/2012/08/16/cyfrowi-tubylcy-i-cyfrowi-imigranci-w-jednej-klasie/ (in Polish)
