DEVELOPMENT OF PRIMARY STUDENTS’ EMOTIONAL INTELLIGENCE: ANALYSIS OF FOREIGN EXPERIENCE

Анотація

У дослідженні обґрунтовано необхідність виховання емоційного інтелекту учнів початкової школи. Поняття «емоційний інтелект» є досить новим для педагогічної науки, вперше його було введено у 1990-х роках у дослідженнях американських психологів Дж. Майєра та П. Селовея. Проаналізовано погляди науковців на сутність емоційного інтелекту та зроблено висновок, про те, що емоційний інтелект будується на емоційній складовій особистості та являє собою вміння розуміти власні та чужі емоції, контролювати їх та правильно інтерпретувати завдяки невербальним сигналам. З’ясовано, що у американського журналіста Д. Гоулмана підхід до розуміння емоційного інтелекту базується на поєднанні когнітивних можливостей та персональних характеристик особистості. Автор розкриває основні результати виховання, які потрібно враховувати у процесі розробки змісту виховання емоційного інтелекту у закладах освіти, а саме: усвідомлення власних емоцій, самоконтроль або контроль власних емоцій, особиста мотивація, емпатія, управління соціальними відносинами. У статті розглянуто приклади завдань, які можуть бути використані у початковій школі, для виховання емоційного інтелекту учнів. Наведено погляди зарубіжних учених на виховання емоційного інтелекту учнів молодшого шкільного віку. Проаналізовано міжнародну освітню програму соціального та емоційного навчання (SEL), націлену на впровадження емоційного навчання в закладах загальної середньої освіти та результати її роботи. Метою SEL є формування п’яти основних компетентностей у сфері емоційного виховання, а саме: самоусвідомлення, самоорганізація, соціальна свідомість, побудова стосунків та прийняття відповідальних рішень. Молодший шкільний вік характеризується чутливістю та емоційністю, що є сприятливою умовою для виховання емоційного інтелекту. Доведено, що розуміння дитиною власних емоцій позитивно впливає на соціалізацію та самореалізацію учнів, а також на їх академічну успішність.