МОНІТОРИНГ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІВ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2308-4081/2023-13(1)-2Ключові слова:
заклади вищої освіти, моніторинг, педагоги, факторно-критеріальна субмодель професійної діяльності педагогічного працівника ЗВО, показники якості вищої освітиАнотація
У статті розкрито поняття та процедуру моніторингу якості професійної компетентності педагогічних працівників ЗВО, який являє собою цілісний управлінський інструмент зберігання, обробки й поширення інформації щодо якості професійної діяльності педагогів вищої школи та визначення її стану розвитку й спрогнозування в контексті розробки методики його проведення. Зазначено, що моніторинг обумовлений вмотивованістю, за специфічністю якої викладач сам зацікавлений в об’єктивній та незалежній оцінці своєї праці, пошуку нових технологій, визначенні шляху власного професійного зростання, відвідуванні відкритих занять своїх колег і проходження курсів підвищення професійної кваліфікації.
Представлено «факторно-критеріальну субмодель професійної діяльності педагогічного працівника ЗВО», параметрами якої є розвиток професійної компетентності педагогічних працівників як якості діяльності викладачів та рівня її організації. Перераховані фактори обґрунтовано відповідно до критеріїв, виділених шляхом логічного аналізу організації професійної діяльності педагогічних працівників та відповідності нормативним документам закладів вищої освіти.
Організація моніторингу щодо визначення діагностики педагогічної діяльності та аналізу результативності очікуваних показників якості освіти за зазначеними показниками слугує дієвим чинником професійного зросту педагога. Для проведення моніторингу потрібен функціональний розподіл обов’язків (алгоритм дій) згідно організаційної процедури.
Представлено класифікацію за процедурою оцінки моніторингу залежно від п’яти рівнів системи забезпечення якості вищої освіти. Здійснення моніторингу задоволеності професійною діяльністю педагогів ЗВО в контексті забезпечення і впровадження розробленої факторно-критеріальної моделі дозволяє відслідкувати динаміку показників щодо задоволення персоналу результативністю власних досягнень, які сприяють підвищенню рівня якості професійної освіти викладачів.
Посилання
Андрєєв, С. А. (2008). Оцінювання професійної компетентності викладачів ВНЗ як засіб підвищення ефективності навчання. Наукові записки Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, № 20. Режим доступу http://www. nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nzkp/2008_20/01.htm.
Дмитренко, Г. А. (1996). Стратегічний менеджмент: цільове управління освітою на основі кваліметричного підходу: Навч. Посібник. Київ: МАУП.
Добко, Т., Головянко, М., Кайкова, О. (ред.) (2014). Концепція забезпечення якості вищої освіти України (за результатами проекту Tempus «TRUST» «Національна система забезпечення якості і взаємної довіри в системі вищої освіти України»). Імператив якості: вчимося цінувати і оцінювати вищу освіту. Львів : Компанія «Манускрипт».
Драч, І. І. (2013). Управління формуванням професійної компетентності магістрантів педагогіки вищої школи: теоретико-методичні засади. Київ: «Дорадо-Друк».
Єльникова, Г. В., Борова, Т. А., Касьянова, О. М., Полякова, Г. А. (2009). Адаптивне управління: сутність, характеристика, моніторингові системи. Чернівці: Технодрук.
Єльникова, Г. В. (2008). Моніторинг як ефективний засіб оцінювання якості загальної середньої освіти в навчальному закладі. «Обрії», №1(26), 5–12.
Живко, З. Б. (2010). Системний підхід до функціонування інформаційно- управлінської системи та системи управління якістю. Проблеми науки, № 4, 24–32.
Капустін, І. В. (2014). Визначення рівня сформованості окремих складових моніторингової компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів з використанням факторно-критеріальної моделі. Наукові записки кафедри педагогіки, Вип. ХХХІV, 95-105. Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна,
