ВПРОВАДЖЕННЯ ІМЕРСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕС НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ: АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНОГО ТА ВІТЧИЗНЯНОГО ДОСВІДУ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2308-4081/2022-12(1)-8Ключові слова:
віртуальна реальності, імерсія, імерсивні технології, навчання іноземній мові, освітні технологіїАнотація
Використання сучасних імерсивних технологій в освітньому процесі зумовлено змінами у розвитку інформаційно-комунікаційних технологіях та викликами пандемії, що змусила навчатися і працювати дистанційно. У статті узагальнено український і зарубіжний досвід використання імерсивних технологій у навчанні загалом та у процесі вивчення іноземних мов зокрема. Представлено загальну характеристику понять «віртуальна реальності», «імерсія» та «імерсивні технології» в контексті їх використання в навчальному процесі. У результаті аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду використання імерсивних технологій у навчальному процесі, визначено та обґрунтувано переваги їхнього використання над традиційними, а саме: наочність, зосередженість, залученість, результативність. З’ясовано, що такі технології покращують навчальний процес, роблячи його більш наочним і мобільним, підвищують інтерес і навчальну мотивацію студентів до іноземної мови, удосконалюють навчальний процес за рахунок використання інноваційних форм роботи, покращують успішність студентів, допомагають зосередити їхню увагу на конкретних завданнях, розвивають лінгвокультурологічний аспект навчання. Визначено доцільність використання імерсивних технологій в процесі вивчення іноземних мов як способу й технології тривалого занурення студентів в іншомовний простір на засадах іншомовного чи білінгвального навчання, що передбачають використання студентами відео, аудіо, текстової інформації з метою формування відповідних професійних компетенцій.
Проаналізовано дослідження науковців та їхні основні результати, що стосуються підбору та застосування імерсивних технологій при навчанні студентів іноземних мовам. Проаналізовано віртуальні додатки, що можуть використовуватися для вивчення іноземної мови. Сформовано висновок, що імерсивні технологій забезпечують формування та розвиток нового інформаційного способу подання та засвоєння навчального матеріалу, що позитивно впливає на формування базових і професійних компетенцій студентів, які вивчають іноземну мову. Розглянуто можливість поєднання імерсивних методів навчання з іншими інтерактивними методами.
Посилання
Augmented and virtual reality survey report. Industry insights into the future of immersive technology (2020). Retrieved from https://www.perkinscoie.com/images/ content/2/3/231654/2020-AR-VR-Survey-v3.pdf.
Biocca, F. & Delaney, B. (1995). Immersive virtual reality technology. Communication in the age of virtual reality, Lawrence Erlbaum Associates, Inc, Hillsdale, NJ, US, 57–124.
Chen, Y., Smith, T.J., York, C.S., Mayall, H.J. (2019). Google Earth Virtual Reality and expository writing for young English learners from a Funds of Knowledge perspective. Computer Assisted Language Learning, 33:1–2, 1–25.
Dashko, L., Dubytska, O. (2019). Virtualna realnist yak instrumentarii ediuteinmentu v movnii osviti [Virtual reality as instrument of edutainment in language education]. Molodyi vchenyi, 4.2(68.2), 52–58. (in Ukrainian)
Freina, L., Ott, M. (2015). A literature review on immersive virtual reality in education: state of the art and perspectives. The international scientific conference eLearning and software for education, Vol. 1, National Defense University, 133.
Hein, R., Wienrich, C., Latoschik, M. E. (2021). A systematic review of foreign language learning with immersive technologies (2001-2020). AIMS Electronics and Electrical Engineering, 5(2), 117–145.
Hytner, J. (2017). Paul Driver on virtual reality and transmedia spherical video in teacher training. Retrieved from https://www.cambridge.org/elt/blog/2017/11/01/virtual-reality-spherical-video-teachertraining.
Jensen, L. & Konradsen, F. (2018). A review of the use of virtual reality head-mounted displays in education and training. Education and Information Technologies, 23 (4), 1515–1529.
Klymnyuk, V. (2018) Virtualna realnist v osvitnomu protsesi [Virtual reality in educational process]. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho universytetu Povitryanykh Syl [Journal of Kharkiv National University of Air Forces], № 2 (56), 207–212. (in Ukrainian)
Lan, Y.J. (2020). Immersion, interaction, and experience-oriented learning: Bringing virtual reality into FL learning. Language Learning and Technology, 24(1), 1–15.
Lee, K. (2012). Augmented Reality in Education and Training. TechTrends, 56, 13–21.
Lin, T. J., Lan, Y. J. (2015). Language learning in Virtual Reality environments: Past, present, and future. Educational Technology & Society, 18(4), 486–497. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/281027027_Language_Learning_/ in_Virtual_Reality_Environments_Past_Present_and_Future.
Makransky, G. S., Borre-Gude, R., Mayer, E. (2019). Motivational and cognitive benefits of training in immersive virtual reality based on multiple assessments. Journal of Computer Assisted Learning, 35 (6), 691–707.
Merchant, Z., Goetz, E. T., Cifuentes, L., Keeney-Kennicutt, W., Davis, T.J. (2014). Effectiveness of virtual reality-based instruction on students’ learning outcomes in k-12 and higher education: A meta-analysis. Computers & Education, 70, 29–40.
Parsons, D., Inkila, M., Lynch, J. (2019). Navigating learning worlds: Using digital tools to learn in physical and virtual spaces. Australasian Journal of Educational Technology, 35(4), 144–159.
Rogers, S. (2019). Virtual reality: The learning aid of the 21st century. Retrieved from https://www.forbes.com/sites/solrogers/2019/03/15/virtual-reality-the-learning-aid-of-the-21st-century/?sh=4e075cc7139b.
Slater, M., Wilbur, S. A. (1997). Framework for immersive virtual environments (FIVE): Speculations on the role of presence in virtual environments. Presence: Teleoperators & Virtual Environments, 6 (6), 603–616.
Volynets, V. (2021). Vykorystannya tekhnolohiy virtualnoi realnosti v osviti [The use of VR technologies in education]. Neperervna profesiina osvita: teoriya i praktyka, (2), 40–47.
