САМОМОНІТОРИНГ НАВЧАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ЯК ПРЕДИКТОР ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ЗАРУБІЖНІ ПІДХОДИ
DOI:
https://doi.org/10.31891/2308-4081/2022-12(2)-2Ключові слова:
самомоніторинг, навчальні результати, вища освіта, зарубіжний досвід, якість освіти, професійна підготовкаАнотація
Статтю присвячено обґрунтуванню особливостей самомоніторингу навчальних результатів здобувачів вищої освіти в зарубіжному досвіді. З’ясовано, що здатність здобувачів до самомоніторингу навчальних результатів є однією з детермінант, які маркують рівень готовності до самостійної навчально-пізнавальної діяльності, а також однією з найважливіших умов успішного оволодіння фаховими компетентностями. Презентовано структуру самомоніторингу результатів навчання. Констатовано, що основним критерієм самомоніторингу слугує внутрішня самомотивація здобувача, яка стосується окреслення власних цілей, прагнення до їх досягнення, відчуття успішності своєї діяльності, формулювання атрибутивних суджень, розуміння цінностей навчання. Виокремлено спільні підходи зарубіжних науковців до обґрунтування доцільності підтримки й максимальної допомоги здобувачам у дотриманні належної послідовності дій під час самомоніторингу результатів навчальної та позанавчальної діяльності. Самомоніторинг – ефективна стратегія покращення академічних досягнень студентів, особливо в разі активного використання інформаційних ресурсів. Досліджено особливості зарубіжних практик формування компетентності здобувачів у самомоніторингу навчальних результатів. Схарактеризовано кроки для розвитку навичок самомоніторингу. Виокремлено три етапи самомоніторингу: продуктивний, аналітичний та планувальний. Зазначено, що серед шляхів підвищення самомоніторингу результатів навчання здобувачів у зарубіжній освітній практиці використовують такі інноваційні методи та прийоми: щоденник спостереження, наукова рефлексія зі зворотним зв’язком, експертиза, есе, рефлексивне портфоліо, відеопортфоліо, самопрезентація, самохарактеристика та ін. Зроблено висновок, що використання раціональних ідей зарубіжного досвіду в розробленні прийомів та форм самомоніторингу навчальних результатів здобувачів сприятиме підвищенню якості професійної підготовки фахівців в освітній практиці українських ЗВО.
Посилання
Altıok, S., Başer, Z., Yükseltürk, E. (2019). Enhancing metacognitive awareness of undergraduates through using an e-educational video environment. Computers & Education, 139, 129–145. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2019.05.010
Andrade, H., & Heritage, M. (2017). Using assessment to enhance learning, achievement, and academic selfregulation. New York: Routledge.
Arslantas, S., Kurnaz, A. (2017). The effect of using self-monitoring strategies in social studies course on self-monitoring, self-regulation and academic achievement. International Journal of Research in Education and Science (IJRES), 3(2), 452–463. DOI: 10.21890/ijres.327905
Boekaerts, M. (1997). Self-regulated learning: A new concept embraced by researchers, policy makers, educators, teachers, and students. Learning and Instruction, 7, 161–186.
Fabriz, S., Dignath-van Ewijk, Ch., Poarch, G., & Büttner, G. (2014). Fostering self-monitoring of university students by means of a standardized learning journal – a longitudinal study with process analyses. European Journal of Psychology of Education, 29 (2), 239–255. DOI:10.1007/s10212-013-0196-z
De Jong, F., & Simons, P. R. J. (1990). Cognitive and metacognitive processes of self-regulated learning. In: J.M. Pieters, P.R-J. Simons & L. De Leeuwe (Eds.) Research on computer-based instruction (p. 81-1(0). Amsterdam: Swets i Zeitlinger.
Lan, W. Y. (1996). The effects of self-monitoring on students’ course performance, use of learning strategies, attitude, self-judgment ability, and knowledge representation. The Journal of Experimental Education, 64 (2), 101–115.
Pintrich, P. R, & De Groot, E. V. (1990). Motivational and self-regulated 1earning components of classroom academic performance. Journal of Educational Psychology, 82, 33–40.
Paulhus, D. L., & Vazire, S. (2007). The self-report method. In R.W. Robins, R. C. Fraley, & R.F. Krueger (Eds.), Handbook of research methods in personality psychology (Р. 224–239). London, England: Guilford.
Pressley, M. (1995). More about the development of self-regulation: Complex, long-term, and thoroughly social. Educational Psychologist, 30(4), 207–212.
Rafferty, L. A. (2010). Step-by-step: Teaching students to self-monitor. Teaching Exceptional Children, 43 (2), 50–58
Schunk, D. H. (2001). Social cognitive theory and self-regulated learning. In B. J. Zimmerman & D. H. Schunk (Eds.), Self-regulated learning and academic achievement: Theoretical perspectives (2nd ed., Р. 125–151). Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum.
Schmitz, B., & Perels, F. (2011). Self-monitoring of self-regulation during math homework behavior using standardized diaries. Metacognition Learning, 6, 255–273.
Winne, P. H. (1996). A metacognitive view of individual differences in self-regulated learning. Learning and Individual Differences, 8, 327–353.
Zimmerman, B. J., & Paulsen, A. S. (1995). Self-monitoring during collegiate studying: An invaluable tool for academic self-regulation. New Directions for Teaching and Learning, 1995 (63), 13–27. https://doi.org/10.1002/tl.37219956305
Zhu, M., & Bonk, C. J. (2019). Designing MOOCs to facilitate participant self-monitoring for self-directed learning. Online Learning, 23(4), 106–134. doi: 10.24059/olj.v23i4.2037
Eva K. W., & Regehr, G. (2011). Exploring the divergence between self-assessment and selfmonitoring. Advances in Health Sciences Education: Theory and Practice, 16 (3), 311–29.
