ІСТОРІЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ: МІЖНАРОДНИЙ ПОРІВНЯЛЬНИЙ ДОСВІД

Анотація

У статті досліджується роль навчальної дисципліни «Історія англійської мови» (ІАМ) як ефективного педагогічного інструменту формування міжкультурної компетентності (МК) студентів-філологів. Актуальність дослідження зумовлена зростаючими вимогами європейського освітнього простору та європейської інтеграції України, які вимагають, щоб філологічна освіта вийшла за межі суто лінгвістичної підготовки та спрямована на формування культурно обізнаних, критично мислячих та міжкультурно адаптованих фахівців. На основі міжнародного порівняльного досвіду (Україна, Іспанія, Польща, Великобританія) виявляються ключові спільні та відмінні концепти у розумінні й застосуванні знань з історії мови в контексті міжкультурної освіти.

Теоретичну базу дослідження складають концепції Байрама, Крамш, Ліддікоата та Хаммера. У дослідженні курс ІАМ визначається як багаторівнева платформа, що одночасно розвиває лінгвокультурну обізнаність, соціально-історичну емпатію та міжкультурну комунікативну компетенцію через вивчення етимологічних шарів, явищ мовного контакту та соціальної історії англійської мови. Зазначається, що кожен основний період історії англійської мови – від асиміляції давньоанглійською мовою германських, скандинавських та латинських впливів, через глибоке міжкультурне зіткнення під час Нормандського завоювання та його тривалі соціолінгвістичні наслідки, до глобалізації сучасної англійської мови та появи світових варіантів англійської – становить багатий педагогічний ресурс для формування міжкультурної компетентності.

Порівняльний аналіз міжнародних педагогічних моделей, зокрема розвитку MK у програмах англійської філології в Іспанії, моделі поетапної міжкультурної педагогіки в Україні та глобально-інклюзивного викладання англійської мови за концепцією Крістала та Дженкінса, показує, що інтеграція діахронічного підходу до історії мови у викладання, орієнтоване на MK, значно покращує здатність студентів до міжкультурного діалогу та переговорів щодо ідентичності. У статті пропонується структурована чотириетапна педагогічна модель впровадження курсу ІАМ як міжкультурного навчального середовища в українській філологічній освіті. Отримані результати мають конкретні наслідки для розробки навчальних програм, матеріалів та професійної підготовки викладачів.