SWEDISH EXPERIENCE OF TEACHERS’ PROFESSIONAL TRAINING IN THE CONTEXT OF EDUCATIONAL REFORMS IN UKRAINE

Authors

DOI:

https://doi.org/10.31891/2308-4081/2022-12(2)-5

Keywords:

pedagogical education, professional knowledge and skills, competence, teacher qualification, professional development, professionalism, secondary school, higher education institution

Abstract

The article substantiates the peculiarities in the development of pedagogical education in Sweden in early 21st century. It is defined that the professional training of teachers in Sweden is carried out in the system of higher education and is practically implemented in the structure, goals and content of professional education programs. The main principles of teacher training system in Sweden, namely democracy, openness, continuity and integrity, flexibility, continuity, innovation, differentiation, coordination of interests in the group and teamwork are characterized. It is highlighted that pedagogical education in Sweden is aimed at practice-oriented professional activity, at teachers’ training based on competence-oriented and person-oriented approaches. It is emphasized that the system of modern pedagogical education in Sweden is quite flexible and meets the needs of society in the number and qualifications of teachers who have the opportunity to adjust their pedagogical profile throughout their life. The system of in-service training of teachers in Sweden, which is based on an approved curriculum, continuous self-development, innovative forms and methods of work, which determine the priorities of the professional development of teachers, is characterized. Special attention is paid to the formation of democratic values in education, which contribute to the development of civil society, education of active citizens who know and are able to exercise their rights, participate in democratic processes and make responsible decisions. It is concluded that in Sweden, like in other Scandinavian countries, there is a tendency to individualize the educational process, and the interdisciplinary, integrated nature of education becomes the new benchmark of a democratic society that creates conditions for the formation of a new view on freedom of creativity and the realization of teacher professionalism.

References

Bidyuk, N. (2017). The development of psychological and pedagogical adults counseling in the USA. Interdyscyplinarność pedagogiki i jej subdyscypliny / pod red. Z. Szaroty, F. Szloska. Kraków–Warszawa–Radom: Wydawnictwo naukowe Instytutu Technologii Еksploatatsji. Radom, 363–373.

Дзеркало тижня (2015). Боділ Бовнер: «Питання освіти дуже заполітизовані». Вип. № 35 Режим доступу: https://zn.ua/ukr/EDUCATION/bodil-bovner-pitannya-osviti-duzhe-zapolitizovani-_.html.

Кошарна, Н. В. (2019). Тенденції розвитку системи педагогічної освіти Швеції на рубежі ХХ – ХХІ століть. Освітологічний дискурс, № 1–2 (24–25), 215–228.

Мукан, Н. В. (2012). Дослідження професійного розвитку вчителів загальноосвітніх шкіл у системах неперервної педагогічної освіти Великої Британії, Канади, США. Порівняльно-педагогічні студії, № 3 (13), 110–116.

Мартин, О. М. (2021). Особливості розвитку педагогічної освіти у Швеції на початку ХХІ століття. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика», Вип. 45. Том 2, 149–154.

Огієнко, О. І., & Чугай, О. Ю. (2017). Професійна підготовка фахівців у галузі освіти дорослих: амер. досвід: монографія. Київ: «Центр учбової літератури».

Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII (2017). Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text.

Садкіна, В. І. (2011). Шкільна система Швеції: розмаїття в умовах рівної конкуренції. Педагогічна майстерня, № 2 (2), 40-43.

Сбруєва, А. А. (2013). Порівняльна педагогіка : навч. посіб., 2-ге вид. Суми : Університетська книга.

Як у Скандинавії оцінюють роботу вчителів. НУШ. (2018). Режим доступу: https://nus.org.ua/articles/yak-u-skandynaviyi-otsinyuyut-robotu-vchyteliv/ (дата звернення: 07.09.2022).

Buchberger, F., Campos, P. D., Kallos, D., & Stephenson, J. (2022). Green Paper on Higher Education in Europe: High Quality Teacher Education for High Quality Education and Training. Режим доступу: http://tntee.umu.se/publications/greenpaper.html (дата звернення: 08.08.2022).

Government Offices of Sweden (2022). Education and research. Режим доступу: https://www-government-se.translate.goog/government-policy/education-and-research/ ?_x_tr_sl=en&_x_tr_tl=ru&_x_tr_hl=ru&_x_tr_pto=sc (дата звернення: 18.08.2022).

Kallos, D. (2003). Teachers and teacher education in Sweden. Recent developments. Paper presented at the International Meeting «La formazione iniziale degli insegnanti in Europa. Percosi attuali e future», organized by C.I.R.E. (Centro interdipartimentale di Richeche Educative), Universita di Bologna, 24 January, 2003.

Specialpedagogiska skolmyndigheten [Державне управління спеціальної педагогіки та шкіл для учнів з особливими потребами Швеції]. Режим доступу: https://www.spsm.se. (дата звернення: 12.07.2022).

Swedish Higher Education. Режим доступу: https://www.universityadmis/ sions.se/en/find-out-more/the-swedish-higher-education-system/ (дата звернення: 08.08.2022).

Swedish Institute. Режим доступу: http://www.si.se (дата звернення: 06.10.2022).

Published

2022-12-29

How to Cite

BIDYUK, N., & RATUSHNYAK, N. (2022). SWEDISH EXPERIENCE OF TEACHERS’ PROFESSIONAL TRAINING IN THE CONTEXT OF EDUCATIONAL REFORMS IN UKRAINE. Comparative Professional Pedagogy, 12(2), 45–53. https://doi.org/10.31891/2308-4081/2022-12(2)-5