ЗМІСТ І ОСОБЛИВОСТІ ФАХОВОЇ ТА ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ І ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПАРТНЕРСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ДОСВІДІ УКРАЇНИ ТА НОРВЕГІЇ

Анотація

На основі аналізу вітчизняних та зарубіжних публікацій узагальнено, що партнерська взаємодія – це багатогранне явище, яке вимагає від педагога не лише глибоких знань у своїй предметній галузі, а й розвинених комунікативних та соціальних навичок для вирішення виробничих завдань, конструктивної співпраці з усіма учасниками освітнього процесу. Здатність до партнерської взаємодії педагогів можна визначити як сукупність особистісних якостей та професійних компетентностей, що забезпечують ефективну співпрацю з учнями, батьками, вчителями, адміністрацією. Така взаємодія базується на принципах рівності, взаємоповаги та спільної відповідальності за досягнення освітніх цілей.

З’ясовано, що в Україні та Норвегії в університетах наявні обов'язкові та вибіркові навчальні курси, які здійснюють пряму чи опосередковану підготовку студентів до досліджуваної діяльності. У програмах цих курсів представлено інформацію про інноваційні технології в  сучасній освіті, інклюзивну освіту, педагогіку партнерства, педагогічне партнерство з різними соціальними інститутами. Їх тематика, форми і методи роботи сприяють формуванню у майбутніх учителів знань про педагогіку партнерства та базових умінь впроваджувати її ідеї на практиці.

Встановлено, що післядипломна педагогічна освіта в Норвегії є гнучкою, індивідуалізованою та інтегрованою у систему неперервного професійного розвитку. У змісті програм чітко простежується орієнтація на практику, що виявляється у значній кількості годин, що виділяється на стажування, опрацювання практичних кейсів і роботі в реальних умовах. Заклади, що забезпечують післядипломну педагогічну освіту в Норвегії, пропонують навчальні програми курсів, які характеризуються інтеграцією сучасних підходів до навчання на засадах демократії, практичним відпрацюванням ключових ідей педагогіки партнерства та орієнтацією на потреби педагогічної спільноти та суспільства з урахуванням базової освіти педагогів.

В Україні післядипломна педагогічна освіта централізована, часто проходить у закладах інститутів післядипломної освіти. Порівняно з Норвегією, зміст програм, пов'язаних з підготовкою до організації ефективної взаємодії, більше акцентується на теоретичних аспектах з меншим практичним компонентом. Такі заклади орієнтовані на курси, пов’язані з використанням новітніх технологій, інклюзією, емоційним інтелектом тощо. Державна підтримка є, але фінансування обмежене, що зумовлює вибіркову доступність інноваційних підходів.

На основі компаративного аналізу виділено ключові елементи, що впливають на якість підготовки вчителів до педагогічної взаємодії у межах післядипломної освіти. Серед них – розвиток комунікативних навичок, вивчення культурних особливостей, інтеграція міждисциплінарних підходів та забезпечення безперервності освіти через систему тренінгів і стажувань.