ІНСТРУМЕНТИ ШІ У ВИКЛАДАННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ: ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА ЗАРУБІЖНІЙ ПРАКТИЦІ

Анотація

У статті розглядаються переваги та недоліки інтеграції інструментів штучного інтелекту (ШІ) у навчання іноземних мов в українських та іноземних закладах вищої освіти. Автор аналізує алгоритми ШІ, такі як «обробка природної мови», «навчання з підкріпленням» та «глибоке навчання», які сприяють вивченню іноземної мови за допомогою методів токенізації, лематизації, розпізнавання мовлення та машинного перекладу, розробляючи індивідуалізовані навчальні заняття, забезпечуючи зворотній зв’язок у реальному часі та пропонуючи адаптивні рівні складності для підтримки зацікавлення та мотивації студентів, тоді як платформи на зразок Duolingo застосовують ці алгоритми для оптимізації планів занять на основі продуктивності користувачів. Увага приділяється великим мовним моделям, таким як ChatGPT, які забезпечують генерацію тексту, переклад і іншомовну практику шляхом імітації діалогів, допомагають в розробці навчально-методичних матеріалів для занять та забезпечують індивідуальний зворотний зв’язок. Також зазначається, що системи навчання мови на основі ШІ використовують рекомендаційні алгоритми для сприяння ефективності навчання, моніторингу прогресу та відповідної адаптації змісту навчального матеріалу; засоби обробки природного мовлення сприяють покращенню вимови; інтелектуальні репетитори створюють індивідуалізоване навчальне середовище, коригуючи його зміст відповідно до прогресу кожного окремого студента, імітують реальні комунікативні ситуації, сприяють розвитку словникового запасу, граматичних та фонетичних навичок. Навчальні системи на основі ШІ використовують машинне навчання, обробку природної мови, адаптивні алгоритми для створення динамічних освітніх можливостей, а також так званий «метакогнітивний скаффолдинг» у формі зворотного зв’язку, рефлексії та відстеження прогресу. Крім очевидних переваг в освіті, у статті також висвітлюються недоліки інструментів ШІ, оскільки їх застосування може призвести до порушення конфіденційності інформації, нерівномірності доступу до ресурсів та упередженості алгоритмів ШІ. Незважаючи на те, що інструменти ШІ допомагають автоматизувати перевірку виконання базових навчальних завдань, вони не можуть замінити викладачів у процесі розвитку емоційного інтелекту чи міжкультурної взаємодії учасників освітнього процесу. Зроблено висновок, що ефективна інтеграція ШІ у викладання мови можлива через адаптацію традиційних методів і створення завдань на основі ШІ, забезпечуючи збалансований підхід, орієнтований на студента.