СУТНІСТЬ І ЗМІСТ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ В УНІВЕРСИТЕТАХ ЯПОНІЇ

Анотація

Стаття присвячена ґрунтовному розкриттю сутності та змісту професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов у Японії в умовах глибокої трансформації системи освіти, глобалізації ринку освітніх послуг та посилення ролі іноземних мов як інструменту економічної та культурної інтеграції. Підкреслюється, що японська модель підготовки педагогічних кадрів сформувалася під впливом поєднання традиційної ціннісної культури та сучасних інноваційних стратегій. Вона базується на концепції безперервного професійного розвитку, колективної рефлексії та співпраці, що зумовлено соціальною природою японської освітньої системи, орієнтованої на командну відповідальність і спільне ухвалення рішень.

Сутність підготовки майбутніх учителів трактується як інтегрований процес формування фахової компетентності, що включає предметний, методичний, цифровий, соціальний та комунікативний компоненти. В статті наголошено, що зміст цієї підготовки виходить за межі традиційної академічної освіти та охоплює практико-орієнтоване навчання – стажування, супервізію та «lesson study», які забезпечують перехід від вивчення теорії до її усвідомленого застосування у реальних умовах шкільного середовища. У статті окреслено також роль цифровізації освіти, яка набула особливої актуальності після пандемії COVID-19: університети розширюють зміст програм шляхом інтеграції інтерактивного змішаного навчання, застосування хмарних платформ, інструментів співпраці та сервісів для формувального оцінювання.

Особливу увагу приділено актуальним викликам та суперечностям: нерівномірності якості підготовки в різних університетах, потребі у розширенні наставництва, загрозі професійного виснаження, а також розриву між цілями державної політики та реальними практиками класного навчання, які залишаються переважно орієнтованими на граматико-перекладний підхід. Зроблено висновок, що японський досвід може бути цінним орієнтиром для систем педагогічної освіти, що прагнуть поєднати академічність, цифровізацію та практичну підготовку.

Перспективи подальших досліджень пов’язані з аналізом ефективності різних моделей університетсько-шкільного партнерства, вивченням впливу цифрових інструментів на формування комунікативної компетентності та порівнянням національних моделей наставництва й супервізії як чинників професійного становлення майбутніх учителів іноземних мов.