РОЗВИТОК МЕДІАКОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД
DOI:
https://doi.org/10.31891/2308-4081/2022-12(2)-8Ключові слова:
медіакомпетентність, медіаосвіта, здобувачі дошкільної освіти, система дошкільної освіти, європейські країниАнотація
У статті визначено особливості розвитку медіакомпетентності у здобувачів дошкільної освіти в країнах Європи, що є особливо актуальним в умовах впровадження в Україні Базового стандарту дошкільної освіти. Наведено трактування основних дефініцій дослідження «медіаосвіта» та «медіакомпетентність» різними науковцями. Обґрунтовано що активне поширення інформаційно-комунікаційних технологій, зниження віку користувачів цифровими пристроями, сензитивність періоду дошкільного віку відображають актуальність дослідження. Розглянуто особливості організації медіаосвіти в закладах дошкільної освіти таких європейських країн, як Німеччина, Австрія, Фінляндія, Польща. Проаналізовано документи про освіту європейських країн, в яких визначено актуальність формування медіакомпетентності здобувачів дошкільної освіти. Визначено, що у системі дошкільної освіти медіаосвіта не є окремою дисципліною, незважаючи на те, що серед компетентностей, на розвиток яких спрямований освітній процес, є ті, які дозволяють дітям дошкільного віку активно використовувати інформаційні технології, взаємодіяти в цифровому середовищі. Причиною цього є те, що впровадження медіаосвіти та формування у дітей медіакомпетентності не є обов’язковими у більшості освітніх закладів, хоча під час освітнього процесу передбачено використання інформаційно-комунікаційних технологій.
Акцентовано увагу на необхідності розвитку медіакомпетентності у здобувачів дошкільної освіти, оскільки з раннього віку діти стають активними користувачами цифрових технологій і, як наслідок, у них можуть виникнути проблеми у медіапросторі.
Посилання
Волошина, О. В. (2006). Компетентнісний підхід до освіти в міжнародних документах і в теоретичних пошуках педагогів у Великій Британії. Післядипломна освіта в Україні, № 1, 82–85.
Волошина, О. В. (2014). Роль моральних відносин між учителем і учнями в навчально-виховному процесі. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія, Випуск 41, 66–70.
Волошина, О. В. (2022). Формування відповідального ставлення до професійної діяльності здобувачів педагогічної освіти в умовах впровадження SMART-технологій. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. Суми, № 5 (119), 180–192.
Baake, D. (Eds.) (1999). Hanbuch Mediaen: Medienkompetenz. Modelle und Projecte [Медіадовідник: Медіакомпетентність. моделі та проекти]. Bonn: Budeszentrale fur Politishe Bilding.
Bachmair, B. (1993). TV Kids. Ravensburg. Buchverlag.
Blumeke, S. (2000). Mediaenpadagogiche Kompetenz [Медіапедагогічна компетентність]. Munchen: KoPad-Verlag,
Holloway, D., Green, L., & Livingstone, S. (2013). Zero to eight. Young children and their internet use. LSE, London: EU Kids Online. Retrieved from: http://eprints.lse.ac.uk/52630/1/Zero_to_eight.pdf.
Huk, T. (2011). Media w wychowaniu, dydaktyce oraz zarządzaniu informacją edukacyjną szkoły [Медіа у вихованні, дидактиці та менеджменті шкільної освітньої інформації]. Kraków.
Kankaanrinta, I.-K. (1998). Finnish Kindergarten Student Teachers’ Attitudes towards MIC. Media, Mediation, Time and Communication. Helsinki.
Konca, A.S. & Koksalan, B. (2017). Preschool children’s interaction with ICT at home. International Journal of Research in Education and Science (IJRES), 3(2), 571–581.
Kubey, R. (1997). Media Education: Portraits of an Evolving Field. Media Literacy in the Infor-mation Age. New Brunswick & London: Transaction Publishers.
Marsh, J., Hannon, P., Lewis, M., & Ritchie, L. (2017). Young children’s initiation into family literacy practices in the digital age. Journal of Early Childhood Research. Thousand Oaks, California, USA : Sage Periodical Press, Vol. 15, 47–60.
Muszyński, D., & Stunża, G. Co to jest edukacja medialna? [Що таке медіаосвіта]. URL: http://www.nina.gov.pl/baza-wiedzy/co-to-jest-edukacja-medialna.
Nelissen, S., & Van den Bulck, J. (2017). When digital natives instruct digital immigrants: Active guidance of parental media use by children and conflict in the family. Information, Communication & Society, Vol. 21, 375-387.
Ogonowska, A. (2012). Edukacja medialna: ziemia wciąż nieznana? [Медіаосвіта: земля ще невідома]. Kultura–Społeczeństwo–Edukacja. Poznań: Wydawnictwo Naukowe UAM, № 1, 173-191.
Potter, W. J. (2001). Media Literacy. Thousand Oaks–London: Sage Publication.
Tomopoulos, S., Dreyer, B. P., Berkule, S., & Fierman A. H., et al. (2010). Infant media exposure and toddler development. Archives of Pediatrics and Adolescence Medicine, 164(12), 1105–1111.
Tulodziecki, G. (1997). Medien in Erziehung und Bildung. Grundlagen und Beispiele einer handlungs und entwicklungsorientierten Medienpädagogik [ЗМІ у вихованні та освіті. Основи та приклади медіаосвіти, орієнтованої на дію та розвиток]. Bad Heilbrunn.
Schallhart, E. (2008). Med ienKindergarten. Ueberlegungen zur Integration medienpaedagogischer Arbeit im Kindergar tenalltag [Медіасадок. Міркування щодо інтеграції медіапедагогічної роботи в повсякденне життя дитячого садка]. Saarbruecken: Dr. Mueller.
Siemieniecki, B. (2007). Przedmiot i zadania mediów w edukacji. Pedagogika medialna [Предмет і завдання ЗМІ в освіті. Медіапедагогіка]. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN.
