ПРОБЛЕМА ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ В УГОРЩИНІ: ГЕНЕЗА Й МАРКЕРИ ДЕФІНІЦІЮВАННЯ

Анотація

У статті  окреслено деякі аспекти ґенези й основні маркери дефініціювання ключових понять дослідження проблеми здоров’язбереження в Угорщині. У площині розкриття ґенези порушеної проблеми завдяки аналітичним матеріалам зосереджено увагу на появі періодичних видань, які пропагували здоров’я та здоровий спосіб життя, перших відомостей про збереження здоров’я в Угорщині, висвітлення питань, що стосувалися  санітарної  освіти, значної концептуальної трансформації в теорії освіти щодо формування уявлень про здоров’я, розширення інституціоналізації санітарної освіти Угорщини  впродовж  XVIII – ХХ століття. Узагальнено, що в процесі інституціоналізації санітарної освіти лише частково вдалося досягти початкової мети медичної роботи в школі та навчальної програми медико-санітарної освіти, але як визначальний фактор це мало певний вплив на стан здоров'я населення Угорщини та на концепції здоров'я. Основними маркерами  дефініціювання ключових понять дослідження проблеми здоров’язбереження в Угорщині визначено тлумачення категорій «здоров’я», «здоров’яспрямована діяльність», «здоров’язбережувальне середовище», «здоров’язбережувальні технології» в україно-угорському науковому дискурсі. Актуалізована необхідність  виокремлення й характеристики дефініції «сприяння здоров’ю» («health promotion»), що вживається  в Оттавській хартії (Ottawa Charter, 1986) –  одному з програмних документів ВООЗ, який використовують у країнах світу при формуванні державної політики в галузі охорони здоров’я.

За визначенням угорських науковців, поняття «health promotion» характеризується як пропаганда, популяризація здорового способу життя, що полягає в поширенні політики сприяння здоров’ю, створенні здоров’язбережувального середовища, розвитку партнерської взаємодії, особистісних навичок та підвищенні рівня доступності медичних послуг з охорони здоров’я. Дефініцію «egészségfejlesztési tevékenységek» (в перекладі: «заходи щодо зміцнення здоров’я») потрактовано як здоров’яспрямовану діяльність, націлену  на здійснення системи заходів щодо зміцнення здоров’я, яка  передбачає надання необхідної інформації про формування, збереження і зміцнення здоров’я, піклування та контроль за власним здоров’ям. Поняття «kedvező  környezet» (в перекладі: «сприятливе середовище») як інструментальний простір впровадження  здоров’язбереження у закладах освіти Угорщини схарактеризовано як природне і техногенне середовище, сприятливе для посилення контролю за здоров’ям людини.