ЕВОЛЮЦІЯ БРИТАНСЬКОЇ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ТРЕНЕРІВ-ВИКЛАДАЧІВ: КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ

Анотація

Стаття присвячена компаративному аналізу еволюції британської системи професійного становлення тренерів-викладачів протягом 2001–2025 років. Охарактеризовано діяльність ключових організацій: UK Coaching (колишнього Національного фонду тренерської діяльності – National Coaching Foundation) та CIMSPA (Чартерного інституту управління спорту та фізичної діяльності – Chartered Institute for the Management of Sport and Physical Activity). Проаналізовано основні нормативно-правові документи, що регулюють діяльність у сфері тренерської освіти. Встановлено, що британська модель є прикладом завершеного циклу системної трансформації, яка тривала понад два десятиліття.

Виявлено, що у період 2001–2005 років основні зміни включали стратегічне планування через документ-візію розвитку тренерства Великої Британії (UK Vision for Coaching), який визначив амбітну мету створення провідної світової системи тренерської підготовки з трирівневою структурою реалізації та масштабним залученням зацікавлених сторін через саміти з тренерської підготовки. Підкреслено, що з подальшим розвитком спортивної галузі британська система адекватно реагувала на виклики через впровадження Сертифіката тренера Великої Британії як схеми затвердження кваліфікацій для 31 виду спорту. Встановлено, що у період 2011-2020 років відбулася професіоналізація через формування CIMSPA з чартерним статусом та розробку професійних стандартів. Розглянувши сучасний етап розвитку, було з'ясовано, що період 2020–2025 років характеризується інтеграцією через історичне об'єднання реєстрів з охопленням 600 тисяч професійних ролей та запровадження професійного статусу з почесними званнями.

Ключовими характеристиками британської моделі визначено дуальну систему з паралельними університетською та федеративною траєкторіями, доказовий підхід до реформ, поступову професіоналізацію, інтеграцію рефлексивної практики та визнання цінності неформального навчання. Для України запропоновано адаптацію британського досвіду через створення гібридної моделі підготовки, Українського інституту тренерської підготовки, п'ятирівневої Національної рамки кваліфікацій та пілотне тестування рекомендацій. Підкреслено необхідність реалістичних часових рамок 15–20 років з обов'язковим доказовим моніторингом та залученням усіх зацікавлених сторін при збереженні можливості уникнення британських помилок у сфері гендерної рівності та нехтування рефлексивною практикою.