ОЦІНЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ФАХІВЦІВ ФАХОВИХ КОЛЕДЖІВ У КРАЇНАХ ЄС: ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Анотація

У статті порушено проблему оцінювання розвитку професійної компетентності педагогічних фахівців фахових коледжів у країнах ЄС. Розглянуто перспективи для системи професійної (професійно-технічної) освіти в Україні. Встановлено, що процес викладання у професійній освіті вимагає від педагогів не лише володіння ефективними методами навчання, а й інтеграції технічної експертизи, знання реалій робочого середовища та розвитку наскрізних навичок. Досліджено, що рамки ЄС, такі як EQAVET, керівні настанови Cedefop та DigCompEdu, здебільшого зосереджені на структурованих підходах до оцінювання професійної компетентності педагогів, зокрема забезпеченні якості освіти, безперервному професійному розвитку та цифровій педагогіці. Водночас національні практики суттєво відрізняються: у Німеччині та Австрії дуальні системи освіти передбачають участь наставників на робочому місці; увага країн Північної Європи сфокусована на взаємному спостереженні та рефлексивній практиці; у Південній Європі застосовують структуровані звіти, тоді як у країнах Центральної та Східної Європи системи поступово переходять до рамок, узгоджених із стандартами ЄС. Проаналізовано, що загальноприйняті методи включають у себе самооцінювання, взаємне та зовнішнє спостереження, професійні портфоліо, відгуки учнів і роботодавців, а також оцінювання цифрової компетентності. Визначено, що досі переважають такі виклики, як фрагментація стандартів, обмеженість ресурсів, прогалини у цифровій готовності та надмірна орієнтація на показники відповідності. Підсумовано, що для України впровадження багатометодних, рефлексивних і цифро-інтегрованих систем оцінювання може підвищити якість викладання, узгодити систему професійної освіти із потребами ринку праці та підтримати професіоналізацію педагогів, навіть в умовах війни. Практичні рекомендації включають зміцнення співпраці з роботодавцями, інтеграцію цифрової компетентності, розвиток формувальної та рефлексивної практик, забезпечення гнучких інструментів оцінювання і балансування між відповідальністю та підтримкою. Перспективи подальших досліджень полягають в оцінюванні ефективності цих підходів та їхнього впливу на навчальні результати учнів в українському контексті.